Решение № 72042289, 29.01.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р.Справа № 922/4026/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (м. Харків) до Головного управління Національної поліції у Харківській області (м. Харків) про стягнення 523,38 грн., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №01-16/2231 від 19.04.2017 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 523,38 грн., з яких: пеня за період листопад 2016 р. - квітень 2017 р. в сумі 301,40 грн., 3% річних за період жовтень 2016 р. - вересень 2017 р. в сумі 54,96 грн. та інфляційні втрати за період грудень 2016 р., січень 2017 р. та травень 2017 р. в сумі 167,02 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує простроченням відповідачем оплати суми основного боргу за спожиту електричну енергію, що є порушенням п. 2.3.3 додаткової угоди від 09.02.2012 р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №54389 від 23.09.2016 р. та п. 5 додатків №2 до вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2017 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2017 р. о 14:30 год.

15.12.2017 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 р., яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Згідно з пп. 9 п. 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд даної справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2017 р. було відкрито провадження у справі №922/4026/17 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.01.2018 р. о 12:00 год., про що повідомлено учасників справи.

18.12.2017 р. за вх.№42143 та 16.01.2018 р. за вх.№1122 позивач надав два однакових письмових уточнення позовних вимог (щодо періодів нарахування пені, 3% річних), в яких просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. в сумі 301,40 грн., 3% річних за період з 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р., з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. в сумі 54,96 грн., а також інфляційні втрати за період грудень 2016 р., січень 2017 р. і травень 2017 р. в сумі 167,02 грн.

Розглянувши ці письмові уточнення позовних вимог (щодо періодів нарахування пені, 3% річних), суд прийняв їх як письмові уточнення періодів нарахування пені, 3% річних, вказаних у позовних вимогах.

18.12.2017 р. відповідач надав заяву про перенесення судового засідання на іншу дату, в якій просить судове засідання перенести на іншу дату, у зв'язку зі збором додаткових доказів по справі та неможливістю здійснити заміну іншим представником.

Розглянувши заяву відповідача, суд відхилив її, як необґрунтовану та не підтверджену документально.

29.12.2017 р. відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позову та просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що на момент подачі позовної заяви, а саме станом на 01.12.2017 р., заборгованості за спожиту електроенергію перед АК "Харківобленерго" він немає, строк прострочення розрахунків з позивачем за отриману електричну енергію є відносно незначним.

15.01.2018 р. відповідач надав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи, що призначений на 16.01.2018 р. о 12:00 год., оскільки йому необхідний додатковий час для підготовки доказів по справі.

Розглянувши заяву відповідача, суд відхилив її, як необґрунтовану та не підтверджену документально.

16.01.2018 р. позивач надав заперечення на відзив, в яких просить позовні вимоги задовольнити повністю, оскільки відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності або зменшення розміру пені за порушення договірного зобов'язання.

16.01.2018 р. ухвалою господарського суду Харківської області було повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.01.2018 р. о 12:00 год.

26.01.2018 р. відповідач надав клопотання, в якому просить суд зменшити розмір неустойки (пені) на 90%, яка підлягає стягненню.

Також, 26.01.2018 р. відповідач надав заяву, в якій просить судове засідання по даній справі розглядати без участі представника.

Розглянувши цю заяву та оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23.09.2016 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №54389 про постачання електричної енергії (надалі - договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 2.2.2 договору позивач зобов’язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділу 6 договору, відповідно до додатку №1 "Договірні величини електроспоживання на 2016 рік"; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі – ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно з абз. 3 п. 2.3.2 договору споживач зобов’язується щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою (додаток №9 до договору "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії").

Відповідно до абз. 9 п. 2.3.2 договору споживач зобов’язується призначити відповідальних за прийняття рахунків та іншої кореспонденції, що надходитиме від АК "Харківобленерго" на підставі наказу про призначення відповідальних осіб.

Згідно з п. 2.3.3 вказаного договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків".

Пунктом 9.5 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016 р., а в частині розрахунків – до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У додатку №1 від 23.09.2016 р. до договору сторони визначили договірні величини електроспоживання на 2016 рік.

У додатку №2 від 23.09.2016 р. сторони узгодили порядок розрахунків (для усіх споживачів, крім споживачів, які живляться від ПС 35-110кВ та 330кВ).

У додатку №3.1 від 23.09.2016 р. до договору про постачання електричної енергії №54389 від 23.09.2016 р. сторони визначили перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 23.09.2016 р. до договору сторони дійшли згоди проводити розрахунки за спожиту електричну енергію по об’єктам, зазначеним у додатку №3.1 від 23.09.2016 р. до цієї угоди, за умовами договору про постачання електричної енергії №54389 від 23.09.2016 р.

Ця угода набирає чинності з дня її підписання. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відношення між сторонами, які стосуються електроустановки, розташованої за адресою: смт. Зачепилівка, вул. Свердлова, 5 (вул. Паркова, 5) з 01.04.2016 р., а також електроустановки, розташованої за адресою: смт. Зачепилівка, вул. Радянська, 54 (вул. Центральна, 54) з 01.05.2016 р., у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

У додаткових угодах від 23.09.2016 р. до договору сторони домовилися, що у зв'язку із закінченням строків дії договорів оренди споживачем приміщень за адресою смт. Зачепилівка, вул. Свердлова, 5 (вул. Паркова, 5), а також за адресою смт. Зачепилівка, вул. Радянська, 54 (вул. Центральна, 54), вказаних у додатку №3.1 до договору про постачання електричної енергії №54389 від 23.09.2016 р., дія вказаного договору №54389 від 23.09.2016 р. припиняється 01.03.2019 р. і відповідно 22.03.2019 р., а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

17.07.2017 р. між сторонами був укладений додаток №2, який є невід’ємною частиною договору про постачання електричної енергії №54389 від 23.09.2016 р., в якому сторони узгодили порядок розрахунків (для бюджетних установ та організацій, підприємств житлово-комунального господарства та підприємств, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення)" (надалі - Порядок розрахунків).

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків споживачу (відповідачу) встановлений розрахунковий період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно з п. 4.4 Порядку розрахунків датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів в касу постачальника.

Пунктом 4.5 Порядку розрахунків сторони визначили, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії споживач може здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.

У платіжному дорученні споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу": за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані в п. 4.1 та п. 4.2); за який період здійснюється оплата; номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії.

Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку розрахунків, остаточний розрахунок споживача (відповідача) за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії (позивачем) рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами "Харківенергозбуту" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем (відповідачем) протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Рахунки на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок) та на оплату реструктуризованої заборгованості надаються постачальником електричної енергії одночасно.

В разі неявки споживача (відповідача) для отримання рахунків постачальник (позивач) направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Відповідач визначив відповідальних осіб за доставку та одержання документів (звітів, рахунків, актів звірень) у АК "Харківобленерго", що підтверджується копіями доручень відповідача №609/119/05/31-2016 від 02.06.2016 р. та №1112/119/05/31-2016 від 24.10.2016 р.

Позивач поставив відповідачу електричну енергію за період з вересня 2016 р. по вересень 2017 р., що підтверджується копіями звітів про обсяги спожитої електричної енергії, актів про використану електричну енергію за договором про постачання електричної енергії від 23.09.2016 р. №54389, актів приймання-передачі електричної енергії за договором.

Відповідальна особа відповідача отримувала рахунки позивача, акти про використану електричну енергію та акти приймання-передачі електричної енергії, про що свідчать копії витягів з книги реєстрації видачі рахунків за відповідні періоди.

Проте, відповідач, всупереч умовам укладеного договору, не виконав обов’язку щодо своєчасного проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.

В зв’язку з простроченням відповідачем взятих на себе зобов’язань позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України нараховано пеню за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. в сумі 301,40 грн., 3% річних за період з 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р., з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. в сумі 54,96 грн., а також інфляційні втрати за період грудень 2016 р., січень 2017 р. і травень 2017 р. в сумі 167,02 грн.

Обставини щодо стягнення зазначених нарахувань стали підставами для звернення позивача до господарського суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

За приписами Закону України "Про електроенергетику" та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за №417/1442 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач неналежно виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати заборгованості за договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 4.2.1 договору сторони визначили відповідальність споживача, а саме, що за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 “Порядок розрахунків”, відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений відповідачем в термін, встановлений в додатку №2 “Порядок розрахунків”, по день сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.

Пунктом 6 Порядку розрахунків (додатку №2 від 17.07.2017 р. до договору) сторони узгодили, що у разі несплати впродовж наступного розрахункового періоду обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу. При цьому постачальник залишає за собою право вимагати сплату боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі п. 4.2.1 договору та п. 6 Порядку розрахунків позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. в сумі 301,40 грн., 3% річних за період з 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р., з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. в сумі 54,96 грн., а також інфляційні втрати за період грудень 2016 р., січень 2017 р. і травень 2017 р. в сумі 167,02 грн.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів як на підстави звільнення від відповідальності є безпідставними, виходячи з наступного.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання чітко визначені у статті 617 ЦК України.

Так особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом відхиляються доводи відповідача щодо неможливості здійснення вчасної оплати електроенергії за відсутності бюджетних коштів, оскільки згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача та не може бути підставою для його звільнення від виконання зобов'язання по оплаті електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких повідомлень відповідачем позивача про неможливість виконання зобов'язання за договором у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, що передбачено ч. 2 ст. 538 ЦК України.

Також, відповідно до постанови Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012 р. та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005 р., відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов’язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пред'явлених до стягнення 3% річних за період з 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р., з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. в сумі 54,96 грн., а також інфляційних втрат за період грудень 2016 р., січень 2017 р. і травень 2017 р. в сумі 167,02 грн., враховуючи, що погашення заборгованості здійснювалося відповідачем з порушення строку оплати, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що відповідають вимогам договору та чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по оплаті за отриману споживачем електричну енергію у строк, передбачений у договорі та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов’язань, а тому має нести відповідальність у вигляді сплати пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. в сумі 301,40 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, статтям 253-255, 549 ЦК України, статтям 231, 232 ГК України, статтям 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, правомірним та правильно розрахованим.

Разом з тим, відповідач надав клопотання, в якому просить суд зменшити розмір неустойки (пені) на 90%, яка підлягає стягненню, посилаючись на те, що він є бюджетною неприбутковою організацією та утримується за рахунок бюджетних коштів. Кошти на оплату електроенергії для ГУНП в Харківській області були виділені несвоєчасно, а отже можливості для оплати електричної енергії у нього не було. Враховуючи те, що порушення строків було незначним та на даний час відсутня основна заборгованість перед позивачем, відповідач просить суд зменшити розмір неустойки (пені) на 90%, яка підлягає стягненню.

Пунктом 1 статтею 233 ГК України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

На підтвердження клопотання про зменшення розміру пені на 90% відповідач не надав жодного документального доказу.

Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені) на 90%, яка підлягає стягненню, не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не довів винятковості свого випадку, не обґрунтував розмір (90%), на який він просить зменшити пеню, та не підтвердив документально.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. в сумі 301,40 грн., 3% річних за період з 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р., з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. в сумі 54,96 грн., а також інфляційних втрат за період грудень 2016 р., січень 2017 р. і травень 2017 р. в сумі 167,02 грн., підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 1600,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 714 ЦК України, ст.ст. 73-74, 76-80, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5. Код ЄДРПОУ 40108599) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149. Код ЄДРПОУ 00131954) пеню за прострочку оплати спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №54389 від 23.09.2016 р. за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. в сумі 301,40 грн., 3% річних за період з 01.10.2016 р. по 30.09.2017 р. в сумі 54,96 грн., інфляційні за період з грудня 2016 р. по січень 2017 р. та за травень 2017 р. в сумі 167,02 грн., а також судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_2