Решение № 72037762, 01.02.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/112/17 р.

Провадження № 2/326/8/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря Назарової А.Г., Філанової В.І.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Приморську цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», третя особа ОСОБА_5, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Приморського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», ВАТ «Запоріжжяобленерго», третя особа ОСОБА_5, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Вимоги позову мотивовано тим, що ОСОБА_5 є працівником ВАТ «Запоріжжяобленерго»; на підставі наказу №497 ОД внесено зміни до наказу №90 од від 27.02.2015 про закріплення транспортних засобів за водіями, за яким транспортний засіб ВАЗ-21053, державний номер НОМЕР_1, закріплений за водієм ОСОБА_5 Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів вказаний транспортний засіб є власністю ВАТ «Запоріжжяобленерго».

12.09.2016 приблизно о 09.30 годині у світлий час доби водій автомобіля ВАЗ-21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 здійснював маневр по розвороту біля адміністративної будівлі Приморського РЕМ, розташованої за адресою: Запорізька область, м.Приморськ, вул.Банкова,13, виїжджаючи заднім ходом з зупинки автотранспорту на проїзну частину вулиці Банкова. Під час виконання даного маневру водій ОСОБА_5 проявив необережність, яка виразилась у злочинній недбалості (не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити), та не виконав вимоги п.10.1, п.10.9 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 № 1306, виїхав на проїзну частину вул.Банкова, по якій в напрямку від вул.Енергетиків в бік автодороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в м.Приморську Запорізької області, здійснював рух мопед Дельта, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В свою чергу водій ОСОБА_6, перевозячи в якості пасажира на мопеді Дельта, державний номер НОМЕР_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, проявив необережність, яка виразилась у злочинній самовпевненості (передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховував на їх відвернення) та не виконав вимоги п.12.3 ПДР.

Невиконання вимог п.10.1 та п.10.9 ПДР з боку водія ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 826 від 20.10.2016 ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «забій головного мозку; субдуральна гематома; закритий перелом 6-7 ребер праворуч; закритий перелом зовнішнього виростку великогомілкової кістки праворуч; садна, забої м`яких тканин обличчя, голови, верхніх та нижніх кінцівок, забій гематома черевної стінки праворуч» згідно з описовою частиною наданої медичної документації. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові, можливо в умовах ДТП, в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент спричинення.

За даним фактом СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080340000813 від 12.09.2016 та порушено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 13.12.2016 вироком Приморського районного суду Запорізької області ОСОБА_5 визнано винним за ч.2 ст.286 КК України.

З 12.09.2016 до 29.11.2016 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні та в подальшому потрібно буде проводити хірургічне втручання. За даний час йому зроблено операцію черепно-головного мозку та ще потрібно робити також черепно-мозкову операцію. До теперішнього часу гіпс, який був накладений на ногу після ДТП не знятий, тому що нога не загоюється. Його сім`єю витрачено на медикаменти 25 460,43 грн.

Окрім матеріального збитку протиправними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка виражається у фізичному болі, стражданнях і переживаннях, внаслідок чого він втратив свій звичайний ритм життя і вимушений терміново змінити свої плани на тривалий час, порушений в його житті розпорядок дня; він до теперішнього часу знаходиться на стаціонарному лікуванні. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями він до теперішнього часу прикутий до ліжка та за ним потрібний постійний догляд рідних, які змушені були змінити свої повседені справи та здійснювати догляд за ним, що також визиває у нього страждання та переживання, які знаходяться у причинному зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_5 Також сума коштів, яку його сім`я витратила до теперішнього часу є значною, та вони вимушені позичати, а відповідач добровільно на лікування кошти не надає, що також визиває страждання та переживання.

Заподіяний йому моральний збиток він оцінює в 200 000 грн.

Просив стягнути солідарно з ВАТ «Запоріжжяобленерго» та Приморського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» на його користь моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. та судові витрати покласти на відповідачів (а.с.1-2).

21.03.2017 до суду позивач подав уточнюючу позовну заяву, в якій відповідачами вказав ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ПрАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування», третя особа ОСОБА_5, виклав аналогічне обґрунтування, додатково вказав, що 19.11.2015 між ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» укладений договор обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АЕ 5468623), яким був застрахований транспортний засіб ВАЗ-21053, державний номер 119-73, який належить на праві власності ВАТ «Запоріжжяобленерго». Просив стягнути моральну шкоду з ПАТ «Запоріжжяобленерго» у сумі 200 000 грн. та з ПАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування» у сумі 1 273,20 грн.; судові витрати покласти на відповідачів (а.с.59-60).

Ухвалою суду від 23.02.2017 за клопотанням представника позивача замінено відповідача (назву) з ВАТ Запоріжжяобленерго» на ПАТ Запоріжжяобленерго» (а.с.46 обор.).

Ухвалою суду від 26.09.2017 за клопотанням позивача ОСОБА_6 позовну заяву ОСОБА_6 до ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування», третя особа ОСОБА_5, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в частині його позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування» про відшкодування моральної шкоди - залишено без розгляду (а.с.204-205).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_6 суду пояснив, що викладене в позові підтримує. До ДТП, яке сталося 12.09.2016 з вини ОСОБА_5, він був здоровий, гарно себе почував, вільно рухався, хоча були захворювання по чоловічій лінії. Він їздив на мопеді, держав господарство та самостійно управлявся з ним. Під час ДТП і в результаті порушень Правил дорожнього руху ОСОБА_5 він відчував сильний фізичний біль, отримав серйозні пошкодження здоров’я, у нього упав зір, 2 місяці він лежав без пам’яті, були пролежні. Його родичі і тепер возять його до лікарні. Тепер він рухається з палкою, город не обробляє, більше лежить. Він потребує сторонньої допомоги, у нього значно змінився образ його життя. Йому потрібно ще робити операцію, але лікарі не беруться її робити через його похилий вік. На лікування були витрачені значні кошти. ОСОБА_5 давав гроші на ліки, але завдану моральну шкоду він не зовсім відшкодував. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснив, що ОСОБА_5 частково відшкодував позивачу в грудні 2016 року матеріальну шкоду, давав гроші на придбання ліків. Але позивачу також завдано моральну шкоду, оскільки в результаті протиправних дій ОСОБА_5, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем, позивачу завдано фізичний біль, він відчував душевні переживання та страждання через те, що прикутий до ліжка, тривалий час лікується. Так йому 80 років, але він держав господарство, обробляв город, їздив на мопеді, управлявся з усім сам. Тепер йому необхідно лікуватися, потребується проведення операції; він був прикутий до ліжка та втрачав можливість рухатися; усі кошти йому доводиться витрачати на лікування, а на сімейні потреби – не має можливості; він не може доглядати за своїм господарством, городом, грошей на лікування не вистачає; дітям доводиться йому допомагати; повністю змінений спосіб його життя, суттєво порушений його ритм. Посилання відповідача на наявність у позивача перенесених захворювань до ДТП, яке сталося 12.09.2016 з вини ОСОБА_5, не обґрунтовано. По кримінальній справі у висновку судово-медичної експертизи не зазначено інших ушкоджень здоров’я позивача, які були у причинному зв’язку з отриманими позивачем тілесними ушкодженнями, внаслідок яких він лікувався після вказаної ДТП. У вироку Приморського районного суду Запорізької області від 13.12.2016 встановлено, що невиконання вимог п.10.1 та п.10.9 ПДР з боку водія ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 визнано винним за ч.2 ст.286 КК України. А щодо позивача не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, він в установленому порядку винним не визнаний, його вина у вказаному ДТП не встановлена. Просив стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» моральну шкоду у сумі 200 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір її грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших істотних обставин. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п.4.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в позовній заяві про відшкодування такої шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а також чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Позивачем не доведено ступінь вини водія відповідача у ДТП, яка сталася з позивачем. Згідно з вироком від 13.12.2016 та уточненого позову обставинами, які призвели до ДТП є : 1) порушення ОСОБА_5 п.10.1, 10.9 ПДР; 2) порушення ОСОБА_6 п.12.3 ПДР. З письмових пояснень 3-ї особи ОСОБА_5 вбачається, що мопед «Дельта», АР 1116 АА, під керуванням позивача зачепив ручкою автомобіль BA3-21053 під його керуванням під час проведення ним маневру - розвороту біля будівлі Приморського РЕМ по вул.Банковій, 13 в м.Приморськ. У судовому засіданні 21.07.2017 позивач підтвердив, що в момент ДТП він та його дружина (пасажирка мопеду) знаходились без шоломів, що також є порушенням п. «г» п.2.3. ПДР. Отже, при визначенні ступеню вини водія ОСОБА_5 у ДТП, яка сталася за участю позивача та третьої особи, позивач повинен був визначити та врахувати рівень вини як ОСОБА_5, так і ОСОБА_6 як осіб, які були учасниками ДТП, і вже після цього встановлювати наявність та рівень (ступень) вини водія ОСОБА_5, що зокрема підтверджується п.5 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995. Позивач не довів виникнення моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків або виникнення необхідності додаткових зусиль для організації свого життя. Позовна заява, надані позивачем документи не містять доказів щодо характеру моральної шкоди, завданої позивачу, глибини та тривалості страждань, можливості відновлення стану його здоров’я.

Позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між фактом заподіяння позивачеві шкоди та виникненням у нього моральних страждань; що моральні страждання у позивача виникли саме через ДТП, яке сталось 12.09.2011, а не через інші захворювання чи травми. Позивачем не вказано, в чому полягає ступінь вини кожного з учасників ДТП та інші обставини, які б могли підтвердити наявність причинно-наслідкового зв’язку між фактом ДТП і виникненням у позивача моральних страждань. Судом не з’ясовано, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи суму шкоди в 200 000 грн. та якими доказами (розрахунками) вона підтверджується. Згідно з п.4. постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 в позовній має бути зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір моральної шкоди. Просив відмовити у задоволенні позову.

Крім того пояснив, що згідно з листом головного лікаря КП «Приморська ЦРЛ» від 19.09.2017, який знаходиться в матеріалах справи, позивач в період з 21.05.2016 по 01.06.2016 знаходився на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Приморської «ЦРЛ» з діагнозом: закритий перелом лівої ключиці в середній треті. Зазначені дані були також підтверджені показами свідка ОСОБА_8 (лікаря травматолога Приморської ЦРЛ по справі № 326/113/17), який зазначав, що позивач вже звертався до зазначеної медичної установи в 2016 році з приводу перелому. Вважає, що ці обставини свідчать, що фізичні страждання у позивача могли виникнути через перелом лівої ключиці в травні 2016, а не через ДТП, яке трапилось 12.09.2016, що додатково підтверджує відсутність причинно-наслідкового зв’язку між фактом заподіяння шкоди (внаслідок ДТП) та виникненням у позивача моральних страждань. Просив у позові відмовити повністю.

Представник відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_5 працював на Приморському РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго», був водієм транспортного засобу ВАЗ-21053, державний номер НОМЕР_1, що наказом був закріплений за ним; згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів вказаний транспортний засіб є власністю ПАТ «Запоріжжяобленерго». Після ДТП ОСОБА_5 відразу надав допомогу ОСОБА_6, на придбання ліків дав йому гроші, відвідував його у лікарні. Вона підтримує усе викладене представником ОСОБА_3, вважає позов необґрунтованим та недоведеним. Просила у позові відмовити повністю.

Третя особа ОСОБА_5 підтримав думку представників ПАТ «Запоріжжяобленерго», пояснив, що він та позивач ОСОБА_6 мешкають в одному населеному пункті - в с.Банівка Приморського району Запорізької області. 12.09.2016 внаслідок обоюдного порушенням ПДР ним (п.10.1., 10.9 ПДР) та позивачем (п.12.3 ПДР) сталась ДТП, в результаті якої мопед «Дельта» АР 1116 АА (під керуванням позивача) зачепив ручкою автомобіль ВАЗ-21053, державний номер 11973НР (під його керуванням), під час проведення ним маневру - розвороту біля будівлі Приморського РЕМ по Банковій, 13 в м.Приморськ. Внаслідок зіткнення мопеду та автомобіля ВАЗ позивач впав на землю, а зверху на позивача впала його дружина ОСОБА_7, яка разом з ним їхала на мопеді. Він погоджується з тим, що ОСОБА_6 при цьому відчував фізичний біль, страждав, йому була завдана моральна шкода, але її розмір не більше 10 000 грн.

За даним ДТП він (ОСОБА_5А.) був притягнутий до кримінальної відповідальності, визнаний винним, вирок набрав чинності, він вирок не оскаржував.

Одразу після ДТП він активно надав допомогу позивачу, а саме у придбанні лікарських засобів на суму 3167,45 грн., надав родичам позивача матеріальну допомогу на придбання лікарських засобів на суму 3000 грн., всього надав матеріальну допомогу на загальну суму 6167,45 грн. Крім цього, неодноразово навідувався до лікарні КП «Приморська ЦРЛ», де проходив лікування позивач, спілкувався з лікарем, який лікував позивача. За інформацією, яку він отримав від лікаря, позивач і до настання ДТП, мав декілька хронічних захворювань пов’язаних із хворобами серця та дихальних шляхів. Після виписки з лікарні, позивач був у задовільному стані.

Оскільки судово-медична експертиза №826 по кримінальній справі № 326/1614/16-к була проведена лише 20.10.2016, то неможливо однозначно стверджувати, що всі травми, встановлені нею, були отримані позивачем внаслідок ДТП від 12.09.2016, а не в подальшому. В позові позивач стверджує, що його родиною на медикаменти сплачено власні кошти в сумі 25460,43 грн., але позивач вводить суд в оману, оскільки він надав допомогу у сумі 6167,45 грн., також кошти надавались ПСП «Банівка» в сумі приблизно 7800 грн. Тому сума матеріальної шкоди 25450,43 грн. не відповідає фактичним обставинам. Вважає, що позов не відповідає приписам ст.23 ЦК України, п.4. постанови Верховного Суду України №4 від 31.03.1995. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача, представників відповідача, третю особу, оглянувши кримінальну справу №326/1614/16-к, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно з вироком Приморського районного суду Запорізької області від 13.12.2016 водій автомобіля ВАЗ-21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 12.09.2016 приблизно о 09.30 годині у світлий час доби здійснював маневр по розвороту біля адміністративної будівлі Приморського РЕМ, розташованої за адресою: Запорізька область, м.Приморськ, вул.Банкова,13, виїжджаючи заднім ходом з зупинки автотранспорту на проїзну частину вулиці Банкова. Під час виконання цього маневру водій ОСОБА_5 проявив необережність, яка виразилась у злочинній недбалості, та не виконав згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження механізму дорожньо-транспортних пригод № 884/16 від 18.11.2016, проведеної Запорізьким НДЕКЦ МВС України, вимоги п.10.1, п.10.9 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 № 1306; виїхав на проїзну частину вул.Банкова, по якій в напрямку від вул.Енергетиків в бік автодороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в м.Приморську Запорізької області, здійснював рух мопед «Дельта», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого не зміг запобігти зіткненню керованого останнім мопеду з задньою частиною кузова автомобіля ВАЗ-21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Невиконання вимог п.10.1 та п.10.9 ПДР з боку водія ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок ДТП згідно з висновком судово-медичної експертизи № 826 від 20.10.2016 ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забій головного мозку. Субдуральна гематома. Закритий перелом 6-7 ребер праворуч. Закритий перелом зовнішнього виростку великогомілкової кістки праворуч. Садна, забої м`яких тканин обличчя, голови, верхніх та нижніх кінцівок, забій гематоми черевної стінки праворуч», згідно з описовою частиною наданої медичної документації. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові, можливо в умовах ДТП, в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент спричинення.

Згідно з вироком ОСОБА_5 за місцем проживання та роботи (працює водієм транспортного засобу Приморських РЕМ) характеризується з позитивного боку, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, ознак сп’яніння у нього не виявлено, має посвідчення водія.

Вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортним засобом; на підставі ст.ст.75,76 КК України його звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку – 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки (а.с.3-4, 165-166).

Згідно з висновком експерта №826 від 18.10.2016 за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, встановлено, що він знаходиться на лікуванні з діагнозом: «забій головного мозку; субдуральна гематома; закритий перелом 6-7 ребер праворуч; закритий перелом зовнішнього виростку великогомілкової кістки праворуч; садна, забої м`яких тканин обличчя, голови, верхніх та нижніх кінцівок, забій гематома черевної стінки праворуч», згідно описової частини наданої медичної документації. Вищевказані тілесні ушкодженні виникли від дії (ій) тупого (их) предмет (ів), можливо в строк, та за обставин, вказаних в постанові, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент спричинення, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкодження» (а.с.156-157).

Згідно з листом Приморського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 07.10.2016 автомобіль ВАЗ-21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуває на балансі Приморського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» (а.с.5). В свідоцтві про реєстрацію вказаного транспортного засобу ВІС №421679 від 22.02.2005 вказано, що його власником є ВАТ «Запоріжжяобленерго» (а.с.6). На ім’я ОСОБА_5 видане посвідчення водія серії ВВТ № 477455, з правом керувати транспортом категорії А1,А,В1,В,С1,С,D (а.с.158).

Згідно з наказом №1434-к від 05.05.2015 ОСОБА_5 прийнятий 05.05.2015 на роботу до Приморського району електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго» водієм автотранспортних засобів за умовами: безстроковий трудовій договір, іспитовий строк 1 місяць, основна робота, тривалість робочого дня 8 годин 25 хвилин (а.с.142). Згідно з наказом від 23.09.2015 № 497-о «Про внесення змін до наказу №90-од від 27.02.2015, внесено зміни до наказу №90-од від 27.02.2015 та викладено додатки у новій редакції. У додатку № 2 вказано, що за ОСОБА_5 закріплено автомобіль ВАЗ 21053 (а.с.150-151). За характеристикою Приморського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» водій автотранспортного засобу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює в Приморському РЕМ з 05.05.2015. За цей період роботи показав себе працьовитим, сумлінним працівником; всі завдання по роботі виконує сумлінно і якісно; порушень виробничої дисципліни не має (а.с.159). У подорожньому листі службового автомобіля №6036 від 12.09.2016 вказано, що ОСОБА_5 на автомобілі НОМЕР_5, виїхав о 8.00 годині з гаражу. Зазначено, що о 09.30 годині автомобіль знято з лінії у зв’язку з оформленням ДТП (а.с.140-141).

«Приморський район електричних мереж» є виробничим структурним підрозділом ВАТ «Запоріжжяобенерго», має положення (а.с.37-39). ПАТ Запоріжжяобленерго» зареєстровано в ЄДРПОУ: 00130926, є юридичною особою, має статут, згідно з яким ПАТ Запоріжжяобленерго» є новим найменуванням ВАТ Запоріжжяобленерго» відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» (а.с.29-36).

У листі ПрАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування» від 23.02.2017 на ім’я ОСОБА_6 вказано, що стосовно ДТП, що сталася 12.09.2016 в м.Приморську Запорізької області за участю транспортних засобів ВАЗ-21053, державний номер НОМЕР_1, та мопеду, повідомляє, що згідно з ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа має право звернутися протягом 30 днів з дня повідомлення про ДТП, при цьому подає заяву та додає необхідні документи, що передбачено ст.41 вказаного Закону. По цій справі були надані аптечні чеки та квитанції, виписка з медичної картки, копія вироку про притягнення винного до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 Інших документів не надано. Тому для забезпечення розгляду даної справи і прийняття рішення, йому необхідно надати пакет документів, передбачених вказаним Законом (а.с.56,57).

Згідно з Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 5468623 (а.с.58) між ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» 19.11.2015 укладений договір, у п.1 якого передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Строк дії договору з 20.11.2015 по 19.11.2016 включно (п.2). Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю - сто тисяч грн.; за шкоду, заподіяну майну п’ятдесят тисяч, розмір франшизи – нуль (п.3-5). Страхувальник - ВАТ Запоріжжяобленерго» (п.6).

Забезпечений транспортний засіб ВАЗ-21053, державний номер 119-73, 1993 року випуску (п.7).

Позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є людиною похилого віку (а.с.160).

КУ Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об’єднання» повідомило, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на лікуванні в КУ БМР «Бердянське ТМО» у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії №1 з 23.09.2016 по 24.10.2016 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма; забій головного мозку тяжкого ступеню. Підшкірна субдуральна гематома лівої лобно-скроневої області із зміщенням. Дислакаційний синдром. Субарахноїдальний крововилив. Сенсорна афазія. Церебростенічний синдром. Тупа травма органів брючної порожнини, органів грудної клітини. Перелом 6-7 ребра справа із суміщенням. Правосторонній гидроторакс. Гематома забрюшинного простору справа. Закритий перелом зовнішнього мищелку правої великої берцової кістки без зміщення. Ішемічна хвороба серця. Кардіосклероз, аортосклероз. Хронічне обструктивне захворювання легенів 3 ступеню. Стаціонарна картка амбулаторного хворого № 9332.

Також зазначені препарати та витратні матеріали, які були придбані за особисті кошти пацієнта та які були придбані за рахунок державного бюджету. Крім того, ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КУ БМР «БТМО» з 23.09.2016 по 29.11.2016 з д/з: Закрита ЧМТ. Забій головного мозку тяжкого ступеня. Підшкірна субдуральна гематома лівої лобно-скроневої обл. Дислакаційий синдром.Субарахноїдальний крововилив. Сенсорна афазія. Церебростенічний с-м. Тупа травма ОЧП, і органів грудної клітини. Перелом 6-7 ребер справа зі зміщенням. Правобічний гідроторакс. Гематома заочеревинного простору справа. Закритий перелом зовнішнього мищелка правої б\гомілкової кістки без зміщення. ІБС. Кардіосклероз, аортосклероз, хронічне обструктивне, захворювання легенів 3ст. Діагностичні обстеження: комп’ютерна томографія: 28.09.2016 - головного мозку; 23.09.2016 - головного мозку; 23.09.2016 - органів грудної порожнини. Операція 23.09.2016 - декомпресивна трепанація ліворуч. Видалення субдуральної гематоми. Зазначений перелік лікарських засобів, що призначались хворому. У період з 01.01.2017 по 13.03.2017 на амбулаторному лікуванні в поліклінічному відділені КУ БМР «БТМО» не знаходився (а.с.62-65).

КП «Приморська ЦРЛ» листом від 25.08.2017 повідомило суд, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КП «Приморська ЦРЛ» з 12.09.2016 по 20.09.2016 з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку. Закритий перелом 6-7 ребер справа. Закритий перелом н/виростків великогомілкової кістки справа. Ссадини, забої м’яких тканин обличчя, голови, верхніх та нижніх кінцівок (а.с.200).

КП «Приморська ЦРЛ» листом повідомило, що ОСОБА_6 знаходився на лікуванні в травматологічному відділені ЦРЛ з 12.09.2016 по 20.09.2016 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Закритий перелом 6-7 ребер справа. Закритий перелом н/виростка великої гомілкової кістки справа. Садна, забій м’яких тканин лиця, голови, верхніх та нижніх кінцівок. Забій, гематома м’яких тканин черевневої стінки справа. В період з 21.05.2016 по 01.06.2016 знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні ЦРЛ з діагнозом: ІХС, стенокардія напруги ІІІ ФК СН Н Б, ІІІ ФК; снутній діагноз: Закритий перелом лівої ключиці в середній треті. ОСОБА_6 під час знаходження в травматологічному відділенні було призначено медичні препарати, зазначений перелік (а.с.221).

Згідно з довідкою КП «Примоська ЦРЛ» від 28.02.2017 ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходився на амбулаторному лікуванні у травматолога з 05.12.2016 по 30.12.2016, діагноз: тривало не заживаюча рана хресцової області, проходив курс лікування, перев’язки (а.с.77).

У висновку КП «Приморська ЦРЛ» №142 від 28.02.2017 вказаний діагноз ОСОБА_6: наслідок ЗЧМТ, стан після видалення субдуральної гематоми, виражений правосторонній спастичний гемипарез, кризова течія. За станом здоров’я в теперішній час на судове засідання з’явитися не може (а.с.79). Комунальна установа «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР у довідці зазначила, що у хворого ОСОБА_6 наслідки ЗЧМТ, трепанація черепа ліворуч. З врахуванням соматичного статусу, віку проведення операції в області черепа не доцільно; спостереження у хірурга та невропатолога (а.с.81).

ПСП «Банівка» повідомило ВАТ «Запоріжжяобленерго», що йому надати інформації про громадянина ОСОБА_6, вони не мають права через її конфіденційність (а.с.74). На запит суду ПСП «Банівка повідомило, що 13.09.2016 ОСОБА_6 звертався з заявою про надання нецільової матеріальної допомоги, йому була така допомога в сумі 1900 грн.(а.с.134-137).

Згідно з довідкою виконкому Банівської сільської ради ОСОБА_6 має склад сім’ї: дружина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3; має у своєму підсобному господарстві станом на 27.02.2017 птиці 50 штук; позитивно характеризується, після ДТП та отриманих травм немає можливості вести той образ життя, який був йому притаманний, потребує постійного стороннього догляду (а.с.78,80,83). У довідці УПФУ в Приморському районі вказано, що ОСОБА_6 знаходиться на обліку та отримав за період з січня 2016 по лютий 2017 за 14 місяців в сумі 19782,16 грн. (а.с.82), що складає щомісячно по 1413,01 грн.

КП «Приморська ЦРЛ» листом від 19.05.2017 повідомило суд, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні ЦРЛ з 12.09. по 20.09.2016 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Закритий перелом 6-7 ребер справа. Закритий перелом н/виростка великої гомілкової кістки справа. Садна, забій м’яких тканин лиця, голови, верхніх та нижніх кінцівок. Забій, гематома м’яких тканин черевневої стінки справа. Щодо систематичного звернення ОСОБА_6 до медичних спеціалістів інформації не надано, у зв’язку із відсутністю амбулаторної картки (а.с.139).

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у межах заявлених вимог та підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Сторонам ці статті роз’яснені, вони їм зрозумілі, від них не надійшло клопотань про витребування або долучення до справи інших доказів, виклик свідків, призначення судової експертизи, вони просили справу розглянути на підставі доказів, які маються у справі.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що у вироку Приморського районного суду Запорізької області від 13.12.2016 судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, він порушив правила безпеки дорожнього руху як особа, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, фізичний біль. У скоєному злочині ОСОБА_5 свою вину визнав повністю. Вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання. Вказаний вирок суду в кримінальному провадженні набрав законної сили, він є обов’язковим і у даній справі про правові наслідки діянь ОСОБА_5 щодо того, що вказані у вироку діяння мали місце та вчинені ним.

У зв’язку з завданими в ДТП 12.09.2016 тілесними пошкодженнями ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні:

- з 12.09.2016 по 20.09.2016 на лікуванні в травматологічному відділенні КП «Приморська «ЦРЛ» (діагноз зазначений у медичній експертизі, вироку);

- з 23.09.2016 по 29.11.2016 на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КУ БМР «Бердянське ТМО» у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії №1з діагнозом, зазначеним у вироку (закрита ЧМТ, забій головного мозку тяжкого ступеня, закритий перелом зовнішнього мищелка правої б\ гомілкової кістки без зміщення, перелом 6-7 ребер справа зі зміщенням, тощо); проходив діагностичні обстеження: комп’ютерна томографія: 28.09.2016 - головного мозку; 23.09.2016 - головного мозку; 23.09.2016 - органів грудної порожнини; операція 23.09.2016 - декомпресивна трепанація ліворуч, видалення субдуральної гематоми.

- з 05.12.2016 по 30.12.2016 в КП «Приморська ЦРЛ» на амбулаторному лікуванні у травматолога, діагноз: тривало не заживаюча рана кресцової області.

До вказаного ДТП ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні з 21.05.2016 по 01.06.2016 в терапевтичному відділенні ЦРЛ з діагнозом: ІХС, стенокардія; супутній діагноз: закритий перелом лівої ключиці в середній треті.

Разом з тим у вироку зазначено, що водій ОСОБА_6, перевозячи в якості пасажира на мопеді Дельта, державний номер НОМЕР_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, проявив необережність, яка виразилась у злочинній самовпевненості (передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховував на їх відвернення) та не виконав вимоги п.12.3 ПДР.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, за змістом якого (ст.ст.9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В силу ст.ст. 11, 12, 22, 23, 599, 1166 - 1168 ЦК України право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним. При цьому ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає право потерпілому одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-2808цс15 від 20.01.2016,

В постанові Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки є яка-небудь діяльність, здійснення якої створює підвищену вірогідність спричинення шкоди через неможливість контролю за нею людиною. Під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, оперативного управління або по інших підставах (договір оренди, довіреності і т.п. (п.4).

У пункті 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК, пу.1 ч.2 ст.1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю робітника відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Згідно з Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995 №4 під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в даному ДТП джерелом підвищеної небезпеки є автомобіль ВАЗ-21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який є власністю ПАТ «Запоріжжяобленерго» та закріплений за водієм ОСОБА_5, і на якому останній рухався і управляв ним на підставі подорожного листа, знаходячись у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Враховуючи конкретні обставини по справі: що ОСОБА_5 при скоєнні злочину, передбаченому ст.286 ч.2 КК України рухався на транспортному засобі, який належить ПАТ «Запоріжжяобленерго», управляв ним, знаходячись у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго» і при виконанні трудових обов’язків, що шкода позивачу завдана в результаті неправомірних дій та з вини ОСОБА_5; що відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 не надані суду докази відсутності вини останнього, вина ОСОБА_5 наявними доказами доведена, у тому числі висновком судової інженерно-транспортної експертизи Запорізького НДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю дослідження механізму дорожньо-транспортних пригод № 884/16 від 18.11.2016, вироком суду від 13.12.2016; що в результаті ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент спричинення; суд вважає, щоПАТ «Запоріжжяобленерго» повинен відшкодувати шкоду, завдану позивачу його працівником ОСОБА_5 під час виконання останнім своїх трудових обов’язків.

При цьому ч.5 ст.1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, котра є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Належних та допустимих доказів того, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого сторонами не надано і не здобуто їх в судовому засіданні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 є людиною похилого віку, але він вів активний образ життя, вільно рухався та пересувався, їздив на мопеді, самостійно вів домашнє господарство, держав домашню птицю, не потребував сторонньої допомоги.

В результаті протиправних дій робітника відповідача він потратив у ДТП, внаслідок отримав тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент спричинення. Він переніс сильний фізичний біль, нервові переживання, душевні страждання та тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, переніс різні діагностичні обстеження, операцію - декомпресивна трепанація черепа ліворуч, не міг самостійно рухатися, був прикутий до ліжка та за ним був потрібний постійний догляд рідних, які змушені були змінити свої повсякденні справи та здійснювати догляд за ним. Він тривалий час не міг займатися своїми справами, веденням домашнього господарства, переживав, що не зможе рухатися, після аварії скаржиться на порушення сну, погіршення слуху, постійні головні болі, йому довелося у рідних просити гроші на лікування, їх постійної допомоги. За станом здоров’я він ще потребує проведення операції.

Позивач ОСОБА_6 втратив свій звичайний ритм життя, він вимушений терміново змінити свої плани на тривалий час; йому довелося докладати додаткових зусиль для організації свого життя, просити допомоги рідних; він переніс моральні страждання та продовжує відчувати дискомфорт, тривають його душевні страждання. Суд вважає, що порушення його законних прав призвело до моральних страждань, його вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на матеріальному законі і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Тому суд вважає, що у ОСОБА_6 є право вимагати відшкодування моральної шкоди,

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди позивачу, суд вважає необхідним врахувати згідно із ст.23 ЦК України вказані вище конкретні обставини по справі, характер та глибину моральних страждань, які зазнав позивач, його душевні страждання у зв’язку з противоправною поведінкою робітника відповідача, що вимагає від нього додаткових зусиль по організації свого життя.

Поряд з цим суд також враховує, що в свою чергу водій ОСОБА_6, перевозячи в якості пасажира на мопеді Дельта, державний номер НОМЕР_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, проявив необережність, яка виразилась у злочинній самовпевненості (передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховував на їх відвернення) та не виконав вимоги п.12.3 ПДР.

Враховуючі усі вказані обставини, вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 у розмірі 20 000 грн. та вважає, що ця сума відповідає його перенесеним моральним стражданням.

Підстав для звільнення від обов’язку по відшкодуванню шкоди, або для зменшення розміру компенсації суд не вбачає. Також суд не вбачає підстав для стягнення шкоди у більшому розмірі, враховуючи характер заподіяної шкоди, обставини її заподіяння.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_6 до ДТП, яке сталося 12.09.2016., мав хронічні захворювання, з 21.05.2016 по 01.06.2016 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Приморської «ЦРЛ» (з діагнозом: ІХС, стенокардія; супутній діагноз: закритий перелом лівої ключиці в середній треті), тому моральні страждання переніс саме через ці захворювання; що у справі не проводилася експертиза для встановлення винної особи в ДТП, а тому в позові необхідно відмовити, суд вважає безпідставними та не може прийняти до уваги з наступних підстав. Так, у кримінальній справі у висновку судово-медичної експертизи не зазначено інших ушкоджень здоров’я позивача, які були у причинному зв’язку з отриманими позивачем тілесними ушкодженнями, внаслідок яких він лікувався після вказаної ДТП. Крім того, у вироку Приморського районного суду Запорізької області від 13.12.2016 вказано, що за обставинами ДТП Запорізьким НДЕКЦ МВС України проведена судова інженерно-транспортна експертиза, якою встановлено невиконання вимог п.10.1 та п.10.9 ПДР саме з боку водія ОСОБА_5, яке з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди; вироком суду ОСОБА_5 визнано винним за ч.2 ст.286 КК України. Хоча позивач і не виконав вимоги п.12.3 ПДР, причинного зв’язку між його діями та подією даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

Оскільки позивача за даною категорією позовів звільнено від сплати судового збору (п.2 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», то з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, до Приватного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», що знаходиться за адресою: 69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926, третя особа ОСОБА_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, про відшкодування моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», що знаходиться за адресою: 69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», що знаходиться за адресою: 69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926, на користь держави судові витраті в розмірі 640 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 06 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис ОСОБА_1

Копія вірна: суддя Т.В. Стріжакова

01.02.2018