Постановление суда № 72018168, 25.09.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/6025/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Сватаненка В.І.

суддів – Артеменка І.А.,

– ОСОБА_2,

за участю секретаря – Орлової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 – “Про стягнення заборгованості за договором позики”, -

ВСТАНОВИЛА:

11.03.2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, за яким просить стягнути з відповідача 35000 грн. борг за договором позики та штрафні санкції.

Одночасно, ОСОБА_4 подав до суду клопотання про застосування заходів забезпечення позову, в якому просив суд винести ухвалу про заборону на тимчасовий виїзд за межі України ОСОБА_3, обгрунтовуючи клопотання тим, що він вважає, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити та зробити неможливим виконання майбутнього рішення про стягнення заборгованості за договором позики.

ОСОБА_4 підтримав своє клопотання та просив заборонити ОСОБА_3 тимчасово виїжджати за межі України, враховуючи наявність у ОСОБА_3 закордонного паспорту та можливий виїзд останнього за межі України, що може ускладнити виконання можливого рішення суду про стягнення заборгованості.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2013 року за заявою позивача були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії – тимчасове обмеження відповідача у праві виїзду за межі України.

24.04.2013 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, по якій просить скасувати ухвалу районного суду, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали районного суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Серед видів такого забезпечення ст. 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом тимчасового обмеження особи у виїзді за межі України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежено лише законом. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”. Стаття 6 цього Закону передбачає, що за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Оскільки у ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК України, вживати такий захід забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, у зв'язку з порушенням у суді цивільної справи, тому судова колегія приходить до висновку, що суд застосував зазначений спосіб забезпечення позову з порушенням норм ЦПК України, виходячи за межі своїх процесуальних повноважень.

Порушення районним судом зазначених вимог є недотримання принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення позову прийнята судом поза межами його компетенції, тому в розумінні цих норм не можна вважати, що ухвала постановлена районним судом на законних підставах.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

На підставі викладеного ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про залишення без задоволення заяви про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року – скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 на тимчасовий виїзд за межі України – залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_2

25.09.2013 року м. Одеса