Решение № 71998545, 15.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Справа № 804/7474/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Агрофірма "Находка" до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агрофірма "Находка" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просили:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у зменшенні 25.10.2017 року суми податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1 952 588,11 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1 952 588,11 грн. з 25.10.2017 року та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ;

- визнати протиправним дії Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові в реєстрації податкових накладних ПП Агрофірма "Находка" №29 від 05.10.2017 року, №30 від 13.10.2017 року, №31 від 27.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної ПП Агрофірма "Находка" №29 від 05.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання для проведення реєстрації - а саме, 26.10.2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної ПП Агрофірма "Находка" №30 від 13.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання для проведення реєстрації - а саме, 26.10.2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної ПП Агрофірма "Находка" №31 від 27.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання для проведення реєстрації - а саме, 19.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 25.10.2017 року було вчинено протиправні дії щодо зменшення суми податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1 952 588,11 грн. Протиправні дії ДФС України по зменшенню 25.10.2017 року суму податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1 952 588,11 грн. є безпосередньо причиною відмови в реєстрації податкових накладних ПП Агрофірма "Находка" № 29 від 05 жовтня 2017 року, №30 від 13 жовтня 2017 року, №31 від 27 жовтиня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача надав до суду клопотання в якому просив позов задовольнити в повному обсязі та справу розглянути в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ПП Агрофірма «Находка» в порядкових номерах податкових накладних/розрахунках коригування по операціях з реалізації сільськогосподарських товарів за період липень 2015 року - липень 2016 року не зазначено у другій частині порядкового номеру коду «2» та підприємством не складено розрахунки коригування до таких податкових накладних в термін, встановлений Кодексом, а саме до 1 січня 2017 року, в СЕА платника здійснено перерахунок показника «Реєстрація перевищення податкових зобов'язань над сумою податку по спецрежиму» відповідно до поданої підприємством податкової звітності з ПДВ за період липень 2015 року - липень 2016 року, що вплинуло на розмір суми, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування. Таким чином, ПП Агрофірма «Находка» порушено вимоги пункту 6 Порядку №1307 в частині зазначення у другій частині порядкового номера податкових накладних коду діяльності «2» на постачання сільськогосподарської продукції, що передбачає спеціальний режим оподаткування і в пункту 6 розділу III Порядку №21 в частині правомірності заповнення податкової звітності з ПДВ з позначками 0110 та 0120. Враховуючи вищезазначене, вважають вимоги позивача безпідставними та не доведеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження 15.01.2018 року Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” внесето зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження керуючись КАС України в редакції від 15.12.2017 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи, що ПП АГРОФІРМА «НАХОДКА» на виконання умов договору купівлі-продажу №17/08 від 18.08.2017 року, поставило ТОВ «Баришівська зернова компанія» товар -Біогумус на основі сапропеля (що підтверджується видатковими накладними №4 від 05.10.2017 року, №7 від 13.10.2017 року) на загальну суму 2379176,06 (в т.ч. ПДВ -396529,34 грн.). За результатом зазначених господарських операцій ПП АГРОФІРМА «НАХОДКА» було виписано податкові накладні №29 від 05.10.2017 року та №30 від 13.10.2017 року.

26.10.2017 року ПП АГРОФІРМА «НАХОДКА» було подано податкові накладні №29 від 05.10.2017 року та №30 від 13.10.2017 року для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та отримано квитанції про відмову в прийнятті податкових накладних.

Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних зазначено, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (-1729508,23 грн.) продавця.

ПП АГРОФІРМА «НАХОДКА» на виконання умов договору купівлі-продажу транспортного засобу №1242/2017/353091 від 01.03.2017 року, передало у власність покупця транспортний засіб, а покупець зобов'язався сплатити грошові кошти за придбаний автомобіль. За результатом перерахування покупцем грошових коштів за договором купівлі-продажу транспортного засобу №1242/2017/353091 від 01.03.2017 року ПП АГРОФІРМА «НАХОДКА» було виписано податкову накладну №31 від 27.10.2017 року.

19.11.2017 року ПП АГРОФІРМА «НАХОДКА» було подано податкову накладну №31 від 27.10.2017 року для проведення реєстрації вЄдиному реєстрі податкових накладних та отримано квитанцію про відмову в прийнятті податкової накладної.

Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних зазначено, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (-1472436,13 грн.) продавця.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі -Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Позивачем 15 січня 2018 року до суду подано клопотання, в якому зазначив, що ПП Агрофірма "Находка" 18.12.2017 року було отримано витяг №1 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ. Відповідно до зазначеного витягу, в даних системи електронного адміністрування ПДВ зазначено інформацію, що сума податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає 335 991,41 грн. При цьому зазначено, що реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни «override 209/ 12.2016» з датою реєстрації 13.12.2017 року. Тобто, після фактичної відмови ДФС України у прийнятті 40 Повідомлень-РК до податкових накладних, дата складання яких припадала на період з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року, поданих на виконання листа №32659/7/99-99-15-03-02-17 від 28.11.2017 року, Відповідачем був змінений показник суми податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на позитивне значення.

Після отримання витягу з позитивним значенням, ПП Агрофірма "Находка" суми податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивачем було подані податкові накладні №29 від 05.10.2017 року та №31 від 27.10.2017 року для проведення реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних та отримано квитанції про прийняття зазначених податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протиправні дії ДФС України по зменшенню 25.10.2017 року суму податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1 952 588,11 грн. є безпосередньою причиною відмови в реєстрації податкових накладних ПП Агрофірма "Находка" №29 від 05 жовтня 2017 року, №30 від 13 жовтня 2017 року, №31 від 27 жовтня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ, заявлених позивачем відомостей, контролюючий орган, на переконання суду, порушив ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до ст. 1 Протоколу 1, кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. UnatedKingdomAppl. 7456/76 (1976).

Суд констатує, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.

Судом не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonableexpectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legalcertainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі BlackLtd.v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про бездіяльність відповідача, як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ, щодо не збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1 952 588,11 грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП Агрофірма "Находка" підлягає частковому задоволенню, оскільки під час розгляду справи відповідачем відбулась реєстрація податкових накладних №29 від 05.10.2017 року та №31 від 27.10.2017 року.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 коп.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Агрофірма "Находка" до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України які полягають у зменшенні 25.10.2017 року суми податку, на яку ПП Агрофірма "Находка" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1 952 588,11 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Визнати протиправним дії Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові в реєстрації податкових накладних ПП Агрофірма "Находка" №29 від 05.10.2017 року, №30 від 13.10.2017 року, №31 від 27.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства Агрофірма "Находка" судові витрати у сумі 3200,00 (три тисячі двісті) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1