Решение № 71996394, 23.01.2018, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2879/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"23" січня 2018 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

при секретарі Янушевич І.О.,

із участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного будівельного підприємства «Самбірспецбуд» про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на виробничий будинок АДРЕСА_1 - як частку в майні цілісного майнового комплексу державного будівельного підприємства «Самбірспецбуд». Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її батько ОСОБА_2, котрий був власником вищевказаного майна. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно; так як при житті він не склав заповіту, то спадкування його майна здійснюється по закону. Позивач являється спадкоємцем майна ОСОБА_2 по закону першої черги, інших спадкоємців немає. Позивач зверталася до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено через те, що ОСОБА_2 при житті не зареєстрував даного майна. Спадкодавець працював у ДБП «Самбірспецбуд» і був членом трудового колективу цього підприємства, а тому мав право на частку в майні цілісного комплексу ДБП «Самбірспецбуд». Тому позивач ОСОБА_1 просить у судовому порядку постановити рішення, яким визнати її власником спадкового майна.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та посилалася на обставини, зазначені в позовній заяві; просила даний позов задовольнити, оскільки у позасудовому порядку таке реалізувати неможливо.

Представник відповідача державного будівельного підприємства «Самбірспецбуд» на виклик в суд не з'явився, хоча повідомлявся у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи; із відзивом на позов до суду не звертався, - тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні проти чого не заперечила позивач.

З'ясувавши обставини справи та заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав:

Судом установлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно договору купівлі-продажу державного майна №162 посвідченого державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори 25.06.1996 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-2206, товариство покупців трудового колективу державного будівельного підприємства «Самбірспецбуд» набуло у власність державне майно цілісного майнового комплексу ДБП «Самбірспецбуд», яке має на балансі приміщення, що розташовані за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 на час укладення договору купівлі-продажу №162 працював у ДБП «Самбірспецбуд» та був членом трудового колективу.

Згідно ст. 432 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для досягнення мети учасники договору про спільну діяльність здійснюють вклади грошовими коштами або іншим майном чи трудовою участю. Грошові або інші майнові вклади учасників договору, а також майно, створене або придбане у результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. У відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Протоколом загальних зборів членів трудового колективу 03.04.1997 року ОСОБА_2 було виділено у власність з майна цілісного майнового комплексу виробничі приміщення, - два гаражі та бокси у АДРЕСА_1

Аналізуючи вищенаведене суд вважає, що ОСОБА_2 мав право на власність на нежитлові приміщення, - два гаражі та два бокси, що розташовані у АДРЕСА_1 про що суду надано документальне цьому підтвердження.

Спадкоємцем майна першої черги по закону після смерті ОСОБА_2 є його єдина дочка ОСОБА_1, що встановлено у судовому засіданні та з матеріалів цивільної справи та з її пояснень.

Із приводу спадкування позивач ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, однак їй було відмовлено в оформленні права власності з причини відсутності у покійного батька реєстрації права власності на вищезгадане майно.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 першої черги за законом.

Ураховуючи вище наведені норми законів та правовідносини, що виникли у даному спорі, наявні матеріали та позицію позивача, суд прийшов до переконання, що позов є підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216 - 1223, 1225, 1261, 1268 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_2, власником виробничих приміщень, що складаються із двох гаражів загальною площею 48,4кв.м. та двох боксів загальною площею 108,2кв.м. за адресою в АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Суддя