Решение № 71976283, 30.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Справа № 804/7223/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2018 року ОСОБА_2 звернулася із позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3, третя особа - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій з урахуванням уточненої позовної заяви від 12.12.2017 року просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 включити позивача із сумою 23000,00 грн. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду;

- скасувати наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2

- покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25.12.2015 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» був укладений договір № 980-027-000002856 банківського рахунку «Поточний рахунок Ощадний» за яким на ім’я позивача відкритий поточний рахунок № 26205527506502 та підписана заява (оферта) № 200420168. Також, 25.12.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» було укладено договір № 980-027-000167808, за яким позивачем було здійснено переказ коштів у сумі 23000,00 грн. згідно до вищеозначеного договору.

12.07.2016 року прийнято рішення НБУ № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський». На запит щодо включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, позивач отримала відповіді від 25.01.2017 року за № 3Г1/9264 та № 3Г1/9265, якими їй повідомлено про нікчемність переказів коштів, а отже і про відсутність права власності на кошти та відповідно право на отримання коштів в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Позивач вважає, що бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 щодо не включення її до Переліку вкладників банку є протиправною і просить зобов’язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 включити її до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідну інформацію.

Ухвалою від 07.11.2017 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

26.12.2017 року від представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що позивач пропустила шестимісячний строк на звернення до суду із позовною заявою, оскільки про порушення, на думку ОСОБА_2, права щодо включення її до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та відшкодування коштів за вкладом позивач дізналась у серпні 2016 року, а про нікчемність правочину дізналась у січні 2017 року, при цьому позовна заява ОСОБА_2 підписана 01.11.2017 року.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Звертаюсь із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, ОСОБА_2 ставить на меті саме включення до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та відшкодування коштів за вкладом, а саме захист свого права яке носить триваючий характер порушення. При цьому, оскільки процедура ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ще не закінчена, а процедура повернення грошового вкладу позивачу досі не вирішена, тобто порушення прав позивача триває і досі, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позовну заяву задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

30.01.2018 року представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з’явились, причину неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, якими відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними, оскільки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не порушував прав та обов’язків позивача, так як включення вкладників до Загального реєстру відбувається виключно на підставі Переліку вкладників банку, який формується Уповноваженою особою Фонду, а оскільки Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» позивача не було включено до такого Переліку вкладників, то у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були відсутні обґрунтовані підстави для включення позивача до Загального реєстру вкладників банку. Також представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у запереченнях просив розглянути справу без участі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим, від представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 на адресу суду надійшли письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що договір позики № 980-027-000167808 від 25.12.2015 року на суму 23000,00 грн. був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі банку як повіреного та по своїй природі не є вкладом. Грошові кошти не перераховувались на рахунки вищезазначених юридичної та фізичної осіб, а кошти зараховані 19.05.2016 року на рахунок позивача на підставі нікчемного правочину не підлягають виплаті у зв’язку з тим, що платіжна операція з повернення фінансовою компанією коштів позивачу не має відношення до банківського вкладу.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, неявку представників відповідача та третьої особи, клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про розгляд справи без участі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, а також з’ясувавши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та письмові пояснення і заперечення відповідачів, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені наступні факти та обставини.

25.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок Ощадний» № 980-027-000002856, за яким було відкрито поточний рахунок № 26205527506502, на який позивач внесла грошові кошти в розмірі 23000,00 грн.

Також, 25.12.2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» було укладено договір № 980-027-000167808 з виплатою процентів на умовах залучення коштів у користування, згідно до якого позивачем були передані кошти у розмірі 23000 грн. зі строком користування коштами 182 дні з 25.12.2015 року по 24.06.2016 року.

23.05.2016 року на підставі рішення НБУ № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» було віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію до 22.07.2016 року включно.

12.07.2016 року на підставі рішення НБУ № 124-рш з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський», а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_3 з 05.09.2016 року.

На звернення ОСОБА_2 з заявою про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на яке позивач отримала листи від 25.01.2017 року за № 3Г1/9264 та № 3Г1/9265, зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 23000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015» на рахунок № 26205527506502, що належить ОСОБА_2, є нікчемним.

Таким чином, оскільки гроші ОСОБА_2 знаходяться на поточному рахунку банку, що ліквідується (ПАТ «Банк Михайлівський») та досі не повернуті позивачу та не включено ОСОБА_2 до списків вкладників банку, це і стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VІ (далі – Закон № 4452) та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду № 14 від 09.08.2012 року (далі – Положення № 14).

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-III (надалі - Закон № 2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Як видно з наявної в матеріалах справи довідки про стан рахунку позивача, 19.05.2016 року за платіжними дорученнями ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого рахунку № 26509300055802, відкритому в ПАТ «Банк Михайлівський», на рахунок позивача № 26205527506502, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», здійснив перерахунок коштів у розмірі 23000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015» та «оплата процентів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015 на суму 70,91 грн.».

Таким чином, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року відповідними платіжними дорученнями зі свого розрахункового рахунку, який відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 26 цього ж Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

В п.п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Частинами 2, 4 ст. 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Так, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 3 ст. 38 вищевказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що договір № 980-027-000167808 від 25.12.2015 року був укладений між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем, а відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 року саме на умовах цього договору.

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, згідно п. 1.4 гл. 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 на те, що 19.11.2016 року набрав чинності пункт 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 року № 1736-VIII, з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача під розпис про непоширення на кошти, що були ним залучені на виконання умов договору № 980-027-000167808 від 25.12.2015 року в розмірі 23000,00 грн. гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також, суд зазначає, що вкладом у розумінні статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У розумінні статті 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, практики ЄСПЛ та статті 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку суду, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.

Суд позбавлений можливості в межах спору надавати оцінку діям працівників банку, однак, визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем факту неналежності внесених коштів позивачу.

В свою чергу, вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, передбачені Законом № 4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

Зважаючи на викладене та ту обставину, що станом на дату запровадження в банку тимчасової адміністрації кошти позивача знаходились на його рахунках в банку, суд приходить до висновку про наявність у позивача, гарантованого статтею 26 Закону № 4452, права на отримання цих коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2 є протиправним, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Крім того, п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Пунктами 2, 3 розділу IV Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Разом з тим, судом установлено, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 не вчинено дій, направлених на включення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у спосіб та у порядку, які передбачені вищенаведеними нормами Закону № 4452 та Положенням № 14.

Таким чином, хоча вказані кошти у сумі 23000,00 грн. і були внесені позивачем на рахунок, проте залишились не отриманими позивачем у спосіб та у порядку, встановленому Законом №4452.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 не доведено наявності законних підстав для не включення ОСОБА_2 до Переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як вкладника, а тому така бездіяльність порушує гарантовані частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду та є протиправною.

Керуючись вищенаведеним, вимоги позивача про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 щодо включення ОСОБА_2 із сумою 23000,00 грн. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду – підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що суд ухвалою від 07.11.2017 року звільнив від сплати судового збору, підстави для стягнення судових витрат у суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 49000) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 (вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01601), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та скасування наказу в частині – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3, щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 включити позивача із сумою 23000,00 грн. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Скасувати наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1