Решение № 719743, 11.06.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 17/457

11.06.07

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія

“Київводоканал”

До Житлово-будівельного кооперативу “Приборист-5”

Про стягнення 59217,02 грн.

Суддя

Представники :

Від позивача Смірнова Н.М. (довіреність № 51 від 28.03.2007)

Від відповідача Нурищенко С.В. (довіреність від 25.11.2006)

Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви 13.11.2006 до 27.11.2006, 05.02.2007 до 19.02.2007, до 12.03.2007, 02.04.2007 до 17.04.2007, до 16.05.2007, до 29.05.2007, до 11.06.2007.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ВАТ “Акціонерна компанія “Київводоканал” про стягнення з відповідача заборгованості за договором №01558/4-06 від 04.05.1993 з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 59217,02 грн.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги в частині розміру основного боргу та інфляційних втрат. Згідно з останніми уточненнями №08/б/н. від 17.04.2007 позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 51092,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 9387,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2003р. по листопад 2006р.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Згідно з останніми поясненнями та розрахунком відповідача, у останнього відсутня заборгованість за надані позивачем послуги; навпаки, існує переплата в розмірі 1912,79 грн. За твердженням відповідача, позивачем не були враховані платежі від 18.03.2005 на суму 8228,07 грн. та від 13.03.2006 в сумі 10970,77 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Заявлене відповідачем клопотання про призначення по справі судово-бухгалтерської, товарознавчої та технічної експертизи судом відхилено як необґрунтоване та безпідставне, оскільки, на думку суду, спір може бути вирішено за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.1993 між Підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води “Водозбут” (постачальником), правонаступником якого згідно з Наказом Регіонального відділення ФДМ України по місту Києву від 20.07.2001 №359 є ДКО “Київводоканал” в подальшому реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” (позивач), та Житлово-будівельним кооперативом “Приборист-5” (абонентом), було укладено договір № 01558/4-06 на відпуск води та послуги каналізації (далі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент –сплатити за вказані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією в м. Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1986 №24 (далі –Правила).

Згідно з п.3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами (п.3.3). Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, згідно з п.3.4 Договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильника, а при його відсутності –за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п.21.2 Правил.

Абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

Відповідно до п.12.9 Правил рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний термін після їх подачі постачальником.

За твердженням позивача, за період з 01.10.2003 по 30.11.2006 відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення на суму 83185,76 грн. (з урахуванням знижки в розмірі 5,5%), відповідачем за вказаний період було сплачено 32093,29 грн., через що станом на 01.12.2006 за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги на загальну суму 51092,47 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, (далі –ЦК України) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини між сторонами по справі продовжують існувати, судом застосовуються положення ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Обов’язок споживача (відповідача) своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, встановлений статтею 22 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що протягом спірного періоду позивачем було надано послуги з водопостачання питної води, яка використовується як холодна вода, загальний обсяг якої становить 52993 куб.м. на загальну суму 43242,29 грн. (тариф 0,816 грн./куб.м.), та послуги з водопостачання питної води, яка використовується на приготування гарячої води, загальний обсяг якої становить 51457 куб.м. на загальну суму 36152,12 грн. (тариф 0,816 грн./куб.м. з жовтня 2003р. по жовтень 2005р., тариф 0,516 грн./куб.м. з листопада 2005р. по листопад 2006р.), а також прийнято від відповідача каналізаційні стоки обсягом 28722 куб.м., вартість яких становить 8616,60 грн.(тариф 0,3 грн./куб.м.).

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем було сплачено 46771,96 грн. Крім того, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації №1680 від 28.08.2002 відповідач користується знижкою при сплаті наданих послуг в розмірі 5,5%. Посилання відповідача на те, що позивачем не були враховані два платежі (за березень 2005р. та березень 2006р.) є безпідставними, оскільки спростовуються розрахунком позивача.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги з водопостачання питної води, яка використовується на приготування гарячої води, не підлягають задоволенню, оскільки укладеним між сторонами договором обов’язок відповідача щодо сплати таких послуг не передбачений.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані позивачем послуги з водопостачання питної води, яка використовується як холодна вода та послуги з прийняття каналізаційних стоків, загальний розмір якої, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, становить 2234,69 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов’язання.

Оскільки позивачем доведено прострочення відповідачем оплати наданих послуг на загальну суму 2234,69 грн., з відповідача підлягає стягненню вказана заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з січня 2004р. по листопад 2006р. (інфляційні втрати склали 1846,63 грн.), що становить 4081,32 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Приборист-5” (04071, м. Київ, вул. Лук'янівська,21, код 22894558, р/р 26000200002834 у Шевченківській філії АКБ “УСБ” м. Києва, МФО 322089), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпзицька,1-А, код 03327664, р/р 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300830) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення питної води з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 4081 (чотири тисячі вісімдесят одну) грн. 32 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

О.А.Кролевець