Постановление суда № 71972635, 30.01.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8285/17к

Провадження № 1кп/201/234/2018

УХВАЛА

30 січня 2018 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Ярличенко І.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 12016040650000573 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Шпак О.О.

обвинувачена ОСОБА_1

захисник ОСОБА_2

потерпіла ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.

В судовому засіданні потерпілою ОСОБА_3 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що в акті не зазначено обставини вчинення злочину, зокрема в частині того які ж саме повноваження перевищила ОСОБА_1 як службова особа, що виключає кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 162 КК України і призведе до неможливості ухвалення вироку саме за цією нормою кримінального права. .

Захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих наступних підстав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить конкретно сформульованого обвинувачення, в ньому не зазначений спосіб, мотив вчинення злочину і інші обставини, які підлягають доказуванню. Відсутні данні про правовстановлюючий документ на підставі якого потерпіла володіє кімнатою в гуртожитку, не зазначено які ж саме повноваження ОСОБА_1 перевищила, що говорить про відсутність викладе об’єктивної та суб’єктивної сторони злочину. Така неконкретність дій обвинувачення порушує право на захист, унеможливлює призначення справи до судового розгляду. Крім того, прокурор в обвинувальному акті стверджує про те, що ОСОБА_1 вчинила злочин в той час як таке твердження є порушенням принципу презумпції невинуватості. Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про внесення відомостей до ЄРДР про закінчення досудового розслідування, а також не містить всіх слідчий дій та процесуальних рішень, які були вчиненні і прийняті в ході досудового слідства. Також обвинувальний акт не містить індекс місця проживання обвинуваченої і не засвідчений печаткою прокуратури.

Обвинувачена підтримала свого захисника, а прокурор заперечував проти клопотань потерпілої та захисника обвинуваченої посилаючись на те, що обставини викладені не є підставою для повернення обвинувального акту.

Суд, заслухавши учасників вважає, що клопотання потерплої та захисника обвинуваченої не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинуваченого акту встановлені в ч. 2 ст. 291 КПК України і прокурором ці вимоги дотримані.

Посилання потерпілої та захисника обвинуваченої на відсутність в обвинувальному акті обставин, які підлягають доказуванню не може бути підставою для повернення обвинувального акту так як згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України фактичні обставини кримінального правопорушення прокурор викладає так як він їх вважає встановленими, що й було зроблено прокурором.

При дослідженні реєстру матеріалів досудового розслідування обставини на які посилається захисник обвинуваченої як на підставу повернення обвинувального акту не підтвердились, так як реєстр має всі необхідні реквізити, визначені ч. 2 ст. 109 КПК України.

Посилання захисника на те, що в прокурорі відсутній індекс місця проживання обвинуваченої та порушено порядок затвердження обвинувального акту, не є підставою для повернення обвинувального акту, так як чинний КПК України не містить вимоги наявності індексу в обвинувальному акті та печатки.

Посилання захисника на те, що твердження про вчинення злочину ОСОБА_1 в обвинувальному акті є порушенням презумпції невинуватості суд вважає необґрунтованим, так як згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це і є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність і в даному випадку принцип презумпції невинуватості не порушується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_3 та захисника обвинуваченої ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за результатами розгляду кримінального провадження в цілому.

Повний текст ухвали буде оголошено 02.02.2018 о 09-10 годин

Головуючий суддя С.П. Мельниченко