Постановление суда № 71970763, 02.02.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1693/17

Провадження № 2/326/39/2018

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 лютого 2018 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Чапланова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи: старший державний виконавець Комунарського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про звільнення від сплати заборгованості з аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до до ОСОБА_3, треті особи: старший державний виконавець Комунарського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про звільнення від сплати заборгованості з аліментів. Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі №801/1783/2012 від 06.03.2012 року стягнуто із ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 13 лютого 2012 року і до його повноліття.

03.04.2012 року стягувачу був виданий виконавчий лист, який так і не потрапив у встановленому порядку до Бердянського МВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області. Він звернувся до ДВС в березні 2013 року, але йому відповіли, що стосовно ОСОБА_5 відсутнє будь-яке відкрите виконавче провадження.

Відповідачу було відомо місце його роботи, тому була можливість самостійно надіслати виконавчий документ безпосередньо підприємству.

До липня 2016 року стягувач не зверталася з заявою до державних виконавців, не зверталася з заявою до в/ч 3033 про примусове утримання аліментів на дитину, тому що відповідача все влаштовувало, вона оформила та отримувала соціальну допомогу на дитину, як матір одиначка; постійно отримувала подарунки та кошти від нього та його родини до семи років, як виповнилося дитині. Потім ОСОБА_6 згадала, що 03.04.2012 року отримала виконавчий лист і що можна звернутися за аліментами. Відповідач не отримував до листопада 2016 року аліменти і до суду з позовом про стягнення аліментів не звертався.

Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Стягувач зазначив, що первісний виконавчий лист втрачено при пересилці до в/ч 3033, але сама заява відповідача на примусове утримання у виконавчому провадженні №52385026 відсутня, як і відсутнє рішення суду про поновлення такого строку.

29.08.2017 року, при ознайомленні з виконавчим провадженням №52385026 було з’ясовано, що 28.09.2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №801/1783/2012, виданому 25.08.2016 року, яка не була йому направлена, і у нього не було можливості оскаржити цю постанову. Дублікат виконавчого листа, виданий згідно ухвали суду по справі №801/1783/2012, 6/310/126/16р. Про судове засідання 04.08.2016 року йому відомо не було. В дублікаті виконавчого листа порушені вимоги ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі не зазначено правильно місцезнаходження стягувача на день видачі виконавчого листа.

Він не погоджується з рішенням старшого державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4Г, з нарахуванням аліментів, починаючи з 13.12.2012 року.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2016 року по виконавчому листу №801/1783/2012, виданому 25.08.2016 року, він не отримував, тому не мав можливості її оскаржити. Будь-яких інших документів з дня відкриття виконавчого провадження він теж не отримував.

Відповідач постійно, починаючи з січня 2012 року, мешкає в м. Запоріжжя, але жодних заяв про зміни стороною місця проживання чи перебування не надавав. Він навпаки, місце проживання (перебування), окрім службових відряджень, місцезнаходження не змінював.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Старший державний виконавець Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4Г цього не зробила, направила йому тільки постанову про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року та постанову про арешт майна боржника.

На теперішній час у нього відбулися суттєві зміни матеріального стану, у зв’язку із звільненням з в/ч 3033, він має проблеми із здоров’ям після проходження служби в АТО. В даний час він перебуває на обліку як безробітний в Бердянському МЦЗ з 19 травня 2017 року. Старший державний виконавець Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4 не з’ясувала, де він подівся після звільнення.

Місце його проживання та роботи було відоме, він не ухилявся від сплати аліментів, але до постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №801/1783/2012, виданому 25.08.2016 року, вони не утримувалися. Підтверджує цей факт і перший лист, направлений старшим державним виконавцем командиру в/ч 3033 від 28.09.2016 року за №29795, про направлення дублікату виконавчого листа та надання довідки про доходи боржника, повідомлення про заборгованість, на яку були зроблені відрахування в сумі 2135,26 грн., на аркуші 29 ВП №52385026 копія розпорядження 52385026 на суму 3875.42 грн.

Він не згоден з розрахунком аліментів державним виконавцем за період з 13.12.2012 року. Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків, а також передбачений перелік доходів, з яких утримання аліментів не провадиться.

Багато разів він був у відрядженнях. Старший державний виконавець Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4Г зробила розрахунки заборгованості, не враховуючи перелік доходів, з яких утримання аліментів не провадиться. В постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2016 року зазначено стягнення з 13.12.2012 року, а нарахування заборгованості з лютого 2012 року, що йому не зрозуміло.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені лише за певних умов, що встановлюються Сімейним Кодексом. Так, відповідно до ч. 2 ст. 191 СК це можливо у випадках, якщо ОСОБА_3 надасть суду докази того, що вона вживала заходів для одержання з нього аліментів, але не могла їх одержати у зв’язку з його ухиленням від їх сплати. Отже, відповідач має довести, що мали місце: 1) його дії щодо ухилення від надання утримання дитини ОСОБА_8; 2) свої власні дії, спрямовані на одержання аліментів.

Він не приховував дійсний розмір свого заробітку, не змінював місце проживання з метою запобігання сплаті аліментів, не приховував свого місцезнаходження, не приховував своє місце роботи, яке було постійне до укладення шлюбу та після розірвання шлюбу до травня 2017 року, він дбав про матеріальне забезпечення дитини, не ухилявся від участі в утриманні дитини, по кілька місяців його дитина ОСОБА_8 знаходився у нього, на канікулах теж.

Ухилення від сплати аліментів завжди припускає винні навмисні дії (бездіяльність), тому відповідач має надати суду докази того, що у той чи інший спосіб позивач свідомо прагнув ухилитися від виконання своїх обов’язків щодо утримання дитини. Навпаки, він постійно зі своєю родиною, дарував дитині подарунки (мобільний телефон, планшет), іграшки, одежу, виконував всі забаганки дитини.

Розмір заборгованості за аліментами був обчислений старшим державним виконавцем Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4 із значними помилками в строках та з урахуванням доходів, з яких утримання не здійснюється. Якщо виникає спір о розмірі заборгованості за аліментами - обчислюється судом, строк її сплати визначається у постанові державного виконавця або у рішенні суду. В його випадку вищезазначене відсутнє.

З розрахунку заборгованості з 23.02.2012 року (в постанові про відкриття виконавчого провадження з 13.12.2012 року) по 31.10.2016 року повинно бути сплачено 54 871,64 грн. (і теж без урахування двох платежів, в сумі 2135,26 грн. та 3875,41 грн.).

Вказана заборгованість виникла у зв’язку з тим, що ОСОБА_6І не пред’явила без поважної причини виконавчий лист до виконання, Бердянський МВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області не відкрив виконавче провадження в установленому порядку. Вказані обставини мають істотне значення.

Просить суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментам у сумі 54 471,64 грн. за період з 23.02.2012 року по 31.10.2016 року за дублікатом виконавчого листа, виданим 25.08.2016 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, згідно ухвали суду по справі №801/1783/2012 6/310/126/16р., що були присуджені на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 13 лютого 2012 року і до його повноліття. Звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як учасника бойових дій - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, відповідно до п.13 ст 5. ЗУ «Про судовий збір».

Ухвалою судді Приморського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи: старший державний виконавець Комунарського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про звільнення від сплати заборгованості з аліментів, залишено без руху, тому, що вона не в повному обсязі відповідає вимогам закону, з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3,4,5,6 частини 2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивачем, який посилається на те, що він не згодний з розрахунком аліментів державним виконавцем за період з 13.12.2012 року, що розрахунок заборгованості зроблено без врахування переліку доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, без врахування, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), після утримання податків, в порушення вимог п.3 ч.2 ст. 119 ЦПК України не зазначено з яких саме сум заробітку (доходу) слід робити розрахунок аліментів та заборгованості, з яких саме сум його доходу утримання аліментів не повинно проводитись. Крім цього, не зазначено, чи звертався позивач із заявою про перерахунок розміру заборгованості до державного виконавця та чи була йому надана відповідь з цього питання.

В порушення вимог п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру.

В порушення вимог п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів у підтвердження того, що позивач, з метою запобігання сплаті аліментів, не приховував дійсний розмір свого заробітку, не змінював місце проживання, не приховував свого місцезнаходження, місце роботи, що багато разів він був у відрядженні, що у рахунок погашення заборгованості було проведено платежі в сумі 2135,26 грн. та 3875,41 грн., що на теперішній час у нього відбулися суттєві зміни матеріального стану, у зв’язку із звільненням з в/ч 3033, що він має проблеми із здоров’ям.

До позовної заяви долучено документи, які неможливо прочитати, а саме: копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію розрахунку заборгованості.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що фактично позивач просить суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, оскільки не погоджується з її нарахуванням та довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданою державним виконавцем.

Проте, незрозуміло чи позивач, погоджуючись з визначеною заборгованістю, звернувся з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, чи не погоджується з її нарахуванням і оскаржує дії державного виконавця, які оскаржуються в іншому порядку, а саме на підставі ст.ст. 383-389 ЦПК України та ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо заяви позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

Однак у позовній заяві позивач не посилається на порушення його прав як учасника бойових дій, вказана позовна заява не містить фактів порушення прав позивача як учасника бойових дій.

Таким чином, підстави, визначені п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору, відсутні, оскільки позивачем не додано доказів на підтвердження того, що його права як учасника бойових дій порушені.

Враховуючи, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, в зазначеній цивільні справі не може бути відкрите провадження, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір за звернення до суду з позовною заявою, як того вимагає законодавство.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат.

За загальними правилами цивільного судочинства (статті 79, 119, 297, 328, 358 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору дорівнює – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на теперішній час складає не менше 640 грн. та не більше 8000 грн.

В теперішній час діють наступні реквізити для оплати судового збору: Код ЄДРПОУ–37917236, пункт _____ (вказувати пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору); отримувач коштів – УДКСУ у Приморському районі - 22030001; № рахунку – 31212206700276; МФО –813015; Код ЄДРПОУ суду - 37306836; КД 22030001 – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

При подачі позовної заяви позивачем не додано до позову квитанцію про сплату судового збору. Тому позивачу необхідно було зазначити ціну позову, сплатити судовий збір у належному розмірі та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачу було запропоновано виправити недоліки позовної заяви та надано строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху.

05 січня 2018 року до суду від позивача надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, яка мотивована тим, що для збирання та подання до суду доказів, на виконання ухвали суду від 11 грудня 2017 року, йому необхідно звернутися до відповідних установ для чого потрібно додатковий час. У заяві позивач також просив відстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, у зв’язку із скрутним матеріальним становищем.

Ухвалою судді Приморського районного суду Запорізької області від 15 січня 2018 року заяву позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено та продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. У задоволенні заяви про відстрочку від сплати судового збору позивачу відмовлено.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позивач отримав зазначену ухвалу суду 23 січня 2018 року.

30 січня 2018 року, на виконання ухвали суду від 11 грудня 2017 року та від 15.01.2018 року, від позивача надійшов лист про усунення недоліків.

Як вбачається з даного листа та додатків до нього, позивачем усунено не всі недоліки позовної заяви, зазначені у вказаній ухвалі.

Так, позивачем надані такі, що читаються, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2016 року ВП 52385026 та розрахунку заборгованості.

Разом з цим, до листа про усунення недоліків позивачем не додано жодних належних та допустимих доказів у підтвердження того, що позивач, з метою запобігання сплаті аліментів, не приховував дійсний розмір свого заробітку, не змінював місце проживання, не приховував свого місцезнаходження, місце роботи, що багато разів він був у відрядженні, що у рахунок погашення заборгованості було проведено платежі в сумі 2135,26 грн. та 3875,41 грн., що на теперішній час у нього відбулися суттєві зміни матеріального стану, у зв’язку із звільненням з в/ч 3033, що він має проблеми із здоров’ям.

Позивачем не зазначено з яких саме сум заробітку (доходу) слід робити розрахунок аліментів та заборгованості, з яких саме сум його доходу утримання аліментів не повинно проводитись. Крім цього, не зазначено, чи звертався позивач із заявою про перерахунок розміру заборгованості до державного виконавця та чи була йому надана відповідь з цього питання, не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Позивачем не зазначено чи погоджуючись з визначеною заборгованістю він звернувся з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, чи не погоджується з її нарахуванням і оскаржує дії державного виконавця, які оскаржуються в іншому порядку, а саме на підставі ст.ст. 383-389 ЦПК України та ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Позивачем не надано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.

Отже, у встановлений законом строк позивачем усунуто не всі, зазначені в ухвалі суду від 11 грудня 2017 року недоліки позовної заяви.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, якщо заява подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, вона залишається без руху, про що повідомляється позивач і йому надається строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, то позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись: ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи: старший державний виконавець Комунарського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про звільнення від сплати заборгованості з аліментів, вважати не поданою і повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення до апеляційного суду Запорізької області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: підпис ОСОБА_9

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

02.02.2018