№ 71941811, 30.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №329/962/17 Головуючий у 1 інстанції: Покопцева Д.О.

Провадження № 22-ц/778/780/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу суддя Чернігівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу у справі за заявою ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, боржник: ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

Судовим наказом судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 09 жовтня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 320 грн.

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернуся до суду з заявою про скасування судового наказу від 02 листопада 2017 року.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу про стягнення аліментів залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про скасування судового наказу.

Учасники справи у судове засідання не з’явились, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України в редакції, яка діяла на час подачі апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки). Аналогічні положення містяться у ст.. ст.. 128, 130 ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 371, 372 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу про стягнення аліментів без розгляду, суддя суду першої інстанції виходив з того, що за положеннями ч. 1 ст. 105 ЦПК України в редакції на час постановлення ухвали боржник не має права подання заяви про скасування судового наказу про стягнення аліментів.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що судовим наказом судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 09 жовтня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 320 грн.

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернуся до суду з заявою про скасування судового наказу від 02 листопада 2017 року, посилаючись на існування спору щодо батьківства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 96 ЦПК України в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог (ч. 1 ст. 102 ЦПК України в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали).

Згідно зі ч. 1 ст. 104 ЦПК України в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.

За приписами ч. 1 ст. 105 ЦПК України боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 4-1 частини першої статті 96 цього Кодексу.

Оскільки вказаний судовий наказ було видано відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у боржника права на подання заяви про скасування судового наказу про стягнення аліментів.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на подання ним до суду першої інстанції позовної заяви про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно зі штампом вхідної кореспонденції Чернігівського районного суду Запорізької області вказана позовна заява була подана до суду першої інстанції 03 листопада 2017 року, тобто вже після видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів.

Оскаржувана ухвала відповідає нормам процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу суддя Чернігівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 січня 2018 року.

Головуючий

Судді: