Решение № 71934005, 29.01.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2018 року м. Рівне №817/1687/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій та внесення змін у наказ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.12.2017 просив визнати протиправною бездіяльність Оперативного командування "Захід" щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік та зобов’язати Оперативне командування "Захід" нарахувати і виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у 2017 році проходив військову службу за контрактом на посаді старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід". Сім’я ОСОБА_1 користується пільгами, як багатодітна сім’я. У дочки позивача тяжке захворювання, яке підтверджено відповідними медичними висновками та потребує дорогого і тривалого лікування. На підставі Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 та наказу Міністра оборони України № 88 від 09.02.2017 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» позивачу повинні були нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, яка на момент його звільнення зі служби протиправно не виплачена.

У судовому засіданні, позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, позов не визнав. Пояснив, що виплату не було проведено у зв’язку із необґрунтованістю рапорту позивача. Крім того, вказав, що на момент звільнення ОСОБА_1 із військової служби у відповідача було недостатньо бюджетних асигнувань для виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік. Враховуючи наведене, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1, відповідно до Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 29.04.2010 та наказу командувача оперативного командування «Захід» № 120 від 17.08.2015 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України за контрактом на посаді старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" (а.с. 71-72, 73).

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 318 від 13.09.2017 звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров’я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» підполковника ОСОБА_1, старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" (а.с. 7а).

Відповідно до копії витягу з наказу Командувача військ оперативного командування «Захід» № 215 від 21.09.2017 підполковника ОСОБА_1 з 28.09.2017 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення й направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського ОМВК Рівненської області (а.с. 9).

Разом з тим, відповідно до вказаного витягу з наказу, позивач, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (із змінами та доповненнями), наказу Міністра оборони України № 88 від 09.02.2017 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» за 2017 рік не отримав.

Не отримання ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік також підтверджено Грошовим атестатом серія ЗУ № 061919 від 21.09.2017 та довідкою про доходи від 21.09.2017 (а.с. 11, 12).

Крім того, судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії АС № 016986 від 03.09.2012 на сім’ю позивача поширюються пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей (а.с. 46).

Відповідно до довідок медичних закладів, дочка позивача, ОСОБА_3, 20.04. ІНФОРМАЦІЯ_1, має тяжке захворювання та потребує лікування (а.с. 47-52).

У зв’язку із необхідністю лікування дочки старшим офіцером відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" ОСОБА_1 було подано за командою рапорти на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік від 14.04.2017, 05.2017, 06.2017 та 19.09.2017 (а.с. 80-83).

Згідно пояснень наданих начальником розрахунково-касового відділення штабу управління оперативного командування «Захід» підполковника ОСОБА_4, наданих Командувачу військ оперативного командування «Захід», підполковнику ОСОБА_1 не було виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у зв’язку із відсутністю наказу командира на таку виплату (а.с. 13).

Згідно із ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях , а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов’язки служби у військовому резерві, військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори, та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова Кабінету Міністрів України № 1294) , надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до вимог пп. 33.1, 33.2, 33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Відповідно до п. 9 наказу Міністра оборони України № 88 від 09.02.2017 Про бюджетну політику Міністерства оборони України передбачено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців. У заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини (важкий стан здоров’я військовослужбовця або членів його сім’ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби (а.с. 89-95).

Пунктом 7 зазначеного наказу передбачено, що витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2017 році здійснювати за нормами, установленими законодавством України, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такого порядку щодо здійснення виплат:

у першу чергу – щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду;

у другу – розрахунки зі звільненими військовослужбовцями;

у третю – грошова допомога для оздоровлення;

у четверту – інші одноразові додаткові види грошового забезпечення (за наявності коштів).

Відповідно до пункту 4 Телеграми № 248/3/9/1/133 від 16 лютого 2017 року тимчасово виконуючого обов’язки директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України ОСОБА_5 було доведено рішення рішенням Міністра оборони України щодо розміру матеріальної допомоги та зазначено, що у зв’язку з обмеженим фінансовим ресурсом за фондом грошового забезпечення надано право командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) здійснювати видання наказів про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тільки у випадках:

важкий стан здоров’я військовослужбовця або членів його сім’ї (поранення, контузія, інвалідність та інші випадки тяжких захворювань) за наявності посвідчення або відповідного висновку лікаря;

смерть рідних по крові або по шлюбу;

пожежа або стихійне лихо;

народження дитини у військовослужбовця або її одруження.

Рішення про надання матеріальної допомоги приймати виключно в межах доведених забезпечувальним фінансовим органом граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць з урахуванням порядку передбаченого пунктом 7 наказу Міністерства оборони України від 09 лютого 2017 року № 88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік».

Граничні обсяги видатків для виплати матеріальної допомоги визначаються забезпечувальним фінансовим органом з розрахунку погодженого місячного фонду грошового забезпечення на 2017 рік (без урахування винагород та одноразових видів грошового забезпечення) необхідного для утримання 10% спискової чисельності військовослужбовців (а.с. 96-97).

Аналогічні вимоги щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань вказані у наказі від 28.09.2017 Начальника штабу – першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенанта ОСОБА_6, який було доведено до командувача військ оперативного командування «Захід» (а.с. 98).

З системного аналізу вказаних норм права, судом встановлено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз на рік особам офіцерського складу, які проходять службу за контрактом за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Рішення про надання матеріальної допомоги приймається в межах доведених забезпечувальним фінансовим органом граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць з урахуванням порядку передбаченого пунктом 7 наказу Міністерства оборони України від 09 лютого 2017 року № 88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік».

Так, судом встановлено, що 19.09. 2017 року підполковник ОСОБА_1 надав Командувачу військ оперативного командування «Захід» рапорт про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Разом з тим, позивачу, відповідно до пояснень наданих начальником розрахунково-касового відділення штабу управління оперативного командування «Захід» підполковника ОСОБА_4, було протиправно відмовлено у виплаті матеріальної допомоги.

Твердження представника відповідача про необґрунтованість рапорту позивача, відхиляється судом, як безпідставне та спростоване долученими до матеріалів справи довідками медичних установ.

Таким чином, враховуючи, що підполковником ОСОБА_1 було подано командиру військової частини рапорт про отримання матеріальної допомоги один раз на 2017 рік у зв’язку із важким станом здоров’я дочки та враховуючи його звільнення зі служби, що відповідно до п. 7 наказу Міністерства оборони України від 09 лютого 2017 року № 88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» є підставою для виплати допомоги у другу чергу, дії Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі, що не перевищує його місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України за 2017 рік слід визнати протиправними.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у п. 23 рішення по справі "Кечко проти України" зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Твердження представника відповідача щодо відсутності видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць для виплати позивачу матеріальної допомоги відхиляються судом, як не обґрунтовані та не підтверджені жодними письмовими доказами.

Долучена представником відповідача до матеріалів справи виписка із зарплатної відомості військової частини за вересень 2017 року не підтверджує відсутності видатків та отриманих бюджетних асигнувань на відповідний місяць, а лише констатує здійснення певних виплат (а.с. 99).

Щодо позовних вимог про зобов’язання Оперативного командування "Захід" нарахувати і виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід", то суду слід зазначити наступне.

Так, відповідно до пп. 33.1, 33.2, 33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 встановлено, що особам офіцерського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

З системного аналізу зазначених норм права, судом встановлено, що виключною компетенцією командира військової частини є визначення у наказі розміру матеріальної допомоги, що повинен не перевищувати місячного грошового забезпечення позивача.

Таким чином, в задоволенні частини позовних вимог щодо зобов’язання Оперативного командування "Захід" нарахувати і виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі місячного грошового забезпечення слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, дійшов висновку щодо виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі, що не перевищує його місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача частково правомірні, обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє частково як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, то підстави для їх стягнення відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі, що не перевищує його місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України за 2017 рік.

Зобов'язати Оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі, що не перевищує його місячного грошового забезпечення з посади старшого офіцера відділу напрямків управління територіальної оборони управління Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01 лютого 2018 року.

Суддя Зозуля Д.П.