Постановление суда № 71912929, 31.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/39/2018(м)

266/383/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Сєдих А.В., Гришина Г.А.

секретаря Меляник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №4201808000000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.375 КК України, за апеляційною скаргою прокурора, який здійснював повноваження прокурора у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року, якою клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку повернуто останньому, як таке, що не підсудно Приморському районному суду м.Маріуполя Донецької області,-

ВСТАНОВИЛА:

23 січня 2018 року до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури і процесуального керівництва прокуратури Запорізької області про надання дозволу на проведення обшуку у приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області з метою вилучення цивільних справ.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року клопотання прокурора повернуто останньому, як таке, що не підсудне Приморському районному суду м.Маріуполя Донецької області.

На зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про проведення обшуку. Зазначає, що слідчий суддя неправильно тлумачив правовий зміст ч.2 ст.32 КПК України, через що прийшов до хибного висновку про звернення з клопотанням про обшук до неналежного суду. Натомість, саме зазначена процесуальна норма та положення ч.10 ст.49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», на думку апелянта, надають усі правові підстави для звернення прокурору саме до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області, вибір якого надано законом на розсуд саме прокурору.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.234 КПК України, обшук може бути проведений лише на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

Як вбачається з матеріалів провадження, органом, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні є прокуратура Запорізької області, місцем знаходження якої та юридична адреса є м.Запоріжжя.

Таким чином, в даному випадку, належним судом для звернення із зазначеним клопотанням про обшук в цьому кримінальному провадженні повинен біти відповідний місцевий суд м.Запоріжжя.

Зазначена правова позиція також неодноразово була відображена в листах ВССУ «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» (від 16.06.2016 року №223-1650/0/4-16), «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю із дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження (від 5.04.2013 року №223-559/0/4-13), «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (від 4.04.2013 року №511-550/0/4-13) й залишається незмінною, що в подальшому було фактично закріплено на законодавчому рівні шляхом внесення відповідних змін безпосередньо у ч.2 ст.234 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя дійшов до правильного і обґрунтованого висновку про повернення клопотання прокурору про проведення обшуку, як таке, що подано з порушенням правил підсудності. Тому ствердження апелянта про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону та незаконність судового рішення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів прокурора в апеляційній скарзі про необхідність застосування ч.2 ст.32 КПК України, то по-перше, це стосується проваджень, які судом розглядаються по суті, а по-друге, ці вимоги саме й будуть виконано шляхом звернення до належного суду, та така можливість у прокурора не втрачена.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст.409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відповідає вимогам ст.370 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,405,407,418 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який здійснював повноваження прокурора у розгляді провадження судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року, якою клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури і процесуального керівництва прокуратури Запорізької області про надання дозволу на проведення обшуку, повернуто прокурору, як таке, що не підсудно Приморському районному суду м.Маріуполя Донецької області, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області