Постановление суда № 71857404, 25.01.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3254/17

Провадження № 1-кс/461/489/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., при секретарі Скаб В., розглянувши погоджене з прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_1 клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Сенюка М. про арешт майна у кримінальному провадженні №№42017140410000048,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2018 року до суду надійшло погоджене з прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_1 клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Сенюка М.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №42017140410000048,в кому слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належне ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на квартиру загальною площею 90.8 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на автомобіль НОМЕР_1.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_2 підозрюється органами досудового розслідування у придбанні, зберіганні з метою збуту підроблених марок акцизного податку, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 199 КК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна. Просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий в судове засідання не прибув. В матеріалах клопотання міститься заява, в якій слідчий просить проводити розгляд клопотання без його участі та задовольнити таке клопотання.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється органами досудового розслідування у придбанні, зберіганні з метою збуту підроблених марок акцизного податку, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 199 КК України.

Санкція ч.2 ст. 199 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира загальною площею 90.8 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, згідно реєстраційної картки транспортних засобів ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1.

Тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належне ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на квартиру загальною площею 90.8 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на автомобіль НОМЕР_1.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Метою та підставами накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, яке належне ОСОБА_2 є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв’язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Сенюка М. про арешт майна у кримінальному провадженні №№42017140410000048 – задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати квартиру загальною площею 90.8 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль НОМЕР_1, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Сенюка М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду – протягом п’яти днів з дня її отримання

Слідчий суддя: Радченко В.Є.