№ 71834059, 23.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1206/18 Головуючий 1 інст. – Сілантьєва Е.Є.

Справа № 645/1047/17-ц Доповідач – Бурлака І.В.

Категорія: сімейні

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» січня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Бровченка І.О., Карімової Л.В.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Харківська міська рада про визнання права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна у натурі,

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по провулку Унецькому № 27 в м. Харкові об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; в порядку поділу майна подружжя виділити в натурі у власність ОСОБА_1 ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по провулку Унецькому № 27 в м. Харкові, як окремий індивідуально-визначений об’єкт нерухомого майна; в порядку поділу майна подружжя виділити в натурі у власність ОСОБА_2 ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по провулку Унецькому № 27 в м. Харкові, як окремий індивідуально-визначений об’єкт нерухомого майна; визначити порядок користування земельною ділянкою, яка виділена для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель у домоволодінні № 27 по провулку Унецькому в м. Харкові відповідно до виділених часток в натурі; стягнути судові витрати.

У грудні 2017 року ОСОБА_2 подала заяву про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої посилалася на те, що ОСОБА_1 вже звертався з тотожним позовом до неї, який вже розглянуто судом.

Просила провадження у цивільній справі № 645/1047/17-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому посилався на неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що цей позов не є тотожним, оскільки предметом цього позову є виділ майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, а не поділ майна подружжя.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду – скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто позови повністю співпадають зі складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є судові рішення постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте, з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Харківська міська рада про визнання права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна у натурі та з урахуванням уточнень просив визнати ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по провулку Унецькому № 27 в м. Харкові об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; в порядку поділу майна подружжя виділити в натурі у власність ОСОБА_1 ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по провулку Унецькому № 27 в м. Харкові, як окремий індивідуально-визначений об’єкт нерухомого майна; в порядку поділу майна подружжя виділити в натурі у власність ОСОБА_2 ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по провулку Унецькому № 27 в м. Харкові, як окремий індивідуально-визначений об’єкт нерухомого майна; визначити порядок користування земельною ділянкою, яка виділена для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель у домоволодінні № 27 по провулку Унецькому в м. Харкові, відповідно до виділених часток в натурі; стягнути судові витрати.

Із рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року вбачається, що позов про визнання права власності на спірне нерухоме майно, реальний розподіл спірного житлового будинку та надвірних будівель, перерозподіл ідеальних часток пред’являла ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Харківської міської ради, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, яким припинено спільну сумісну власність та виділено у користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 89/100 частин домоволодіння за адресою: м. Харків, провулок Унецький № 27, виділено у користування ОСОБА_4 11/100 частин житлового будинку.

Із рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року, по справі № 645/6766/15-ц позов про поділ майна подружжя, визнання права власності пред’являв ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якому просив визнати 89/200 частин спірного домоволодіння об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділивши йому у власність 89/400 частин та у власність ОСОБА_2 89/400 частин житлового будинку з надвірними будівлями по провулку Унецькому № 27 в м. Харкові; в порядку поділу майна подружжя виділити йому у власність холодильник Indesit, телевізор Daewoo та КВ-трансивер Icom IC-746 PRO, а у власність ОСОБА_2 газову колонку Milla, електро-газовий котел АТЕМ, два телевізори Samsung та диван.

Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що позови повністю не співпадають як зі складом учасників справи, так і матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Так, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у зазначених справах різній склад учасників справи, а також різній предмет позову.

Оскільки склад учасників справи та предмети поданих позовів не є тотожними, підстав для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України не має.

Відзиви на апеляційну скаргу доводів та вимог апеляційної скарги не спростували.

Оскільки порушено норми процесуального права, ухвала суду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України судова колегія

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року – скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії

Повний текст постанови складено 25 січня 2018 року.