Решение № 71819641, 17.01.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2381/17

Провадження № 2/487/188/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17.01.2018 року.

Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря Ігнатьєва А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 та третіх осіб ТОВ «ЛІСКИ-М», ОСББ «Ліски-Богатир» про виселення,

В С Т А Н О В И В:

28.04.2017 року Виконавчий комітет Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та третіх осіб ТОВ «ЛІСКИ-М», ОСББ «Ліски-Богатир» про виселення.

У своєму позові позивач зазначив, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована, не службова і належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва.

Проте, відповідно до акту від 03.10.2016 року, було виявлено, що в даній квартирі проживає ОСОБА_1. Але виконавчим комітетом Миколаївської міської ради рішення щодо надання квартири АДРЕСА_2 відповідачу не приймалося.

Оскільки відповідач самоправно вселився в квартиру АДРЕСА_2, просив висилити останню з вищезазначеної квартири без надання її іншого жилого приміщення.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

До судового засідання відповідач не з’явилася, про день розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 4 ст.9 ЖК України встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України, особи, які самоправно вселилися до житлового приміщення підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЖК України, встановлено що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_3 не приватизована, не службова і належить до комунальної власності територіальної громади м.Миколаєва.

Відповідно до відомостей, які містяться у будинковій книзі будинку по вул.Генерала Карпенка,67 у м.Миколаєві, з 24.11.1995 року та по теперішній час в квартирі №24 зареєстрований померлий ОСОБА_2, який з реєстрації не знятий.

Отже, за фактичними обставинами справи та наведеними правовими нормами слідує, що відповідач самовільно зайняла квартиру №24 за адресою вул. Генерала Карпенка,67 в м.Миколаєві, ордер на вказану кімнату їй не видавався, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені останні судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Виконавчого комітету Миколаївської міської ради – задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь виконавчого комітету Миколаївської міської ради (місце знаходження вул.Адміральська,20 м.Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 04056612) судовий збір 1600,00 грн. ( код ЄДРПОУ 04056612, р/р 35415001001357 в ГУДКУ в Миколаївській області).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ: Ж.П.ПАВЛОВА