Постановление суда № 71799041, 12.01.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3708/17

Провадження № 2/210/760/18

У Х В А Л А

іменем України

"12" січня 2018 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_2, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Державний педагогічний університет» про негайний захист конституційного права на отримання безкоштовної вищої освіти і на отримання освіти взагалі, про припинення дискримінації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Державний педагогічний університет» про негайний захист конституційного права на отримання безкоштовної вищої освіти і на отримання освіти взагалі, про припинення дискримінації.

На виконання постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.12.2017 року, справа передана судді Сільченко В. Є. для вирішення питання про відкриття провадження згідно вимог ЦПК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом 08.09.2017 року. Провадження у справі не було відкрито.

З огляду на вищевикладене, доходжу до висновку, що вирішення питання про відкриття провадження у даній справі слід здійснювати за правилами, діючими на момент подання позову.

Так, частиною 2 ст. 119 ЦПК України в редакції, чинній на день звернення до суду з позовом, встановлено вимоги до позовної заяви, відповідно до якої позовна заява повинна містити зокрема: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Вказані вимоги знаходять своє відображення також у ст. 175 ЦПК України і редакції від 15.12.2017 року.

Позивач ОСОБА_3 висуває позовні вимоги – визнати його конституційне право на отримання ним безкоштовної вищої освіти в Криворізькому педуніверситеті в даний час без виплати будь-яких відшкодувань.

На виконання вимог ст. 119 ЦПК України, позивач у викладі обставин зазначає, що його було відраховано з вищого навчального закладу, при цьому не зазначає, якими саме діяннями відповідача було порушено конституційне право ОСОБА_3 на освіту.

Також з викладу обстави справи зрозуміло, що ОСОБА_3 має заборгованість перед відповідачем, з якою позивач не погоджується. При цьому в обґрунтування спірної заборгованості позивач не наводить конкретних доводів такого оскарження. Водночас, з позовної вимоги не зрозуміло про яку саме заборгованість йдеться мова, оскільки позивач здійснив загальний виклад прохальної частини та просить суд «визнати його конституційне право … без виплати будь-яких відшкодувань».

Крім того, позивач в позові зазначає, що до його відрахування залишається декілька днів, після чого він не вбачає сенсу в подальшому розгляді даної справи.

У зв’язку з викладеним, позивач має уточнити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши чи підтримує на даний момент дану позовну заяву.

Крім того, позивач у підтвердження викладених обставин посилається на відповідні докази, при цьому не надаючи їх підтверджень. Отже позивачу необхідно надати підтвердження кожної викладеної обставини, про які йдеться мова у позові, зокрема – підтвердження вступу до вузу, відомості про тимчасову непрацездатність позивача, наявність інформаційних запитів, докази дискримінації та шахрайства зі сторони відповідача, реалізації відповідачем в бік позивача «властних управлінських функцій», тобто докази зловживання відповідачем своїми правами, тощо; вказати на наявність підстав для звільнення від доказування, у випадку наявності таких.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р., суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України в редакції, чинній на день звернення з позовною заявою, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, позивач має самостійно обирати спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів. Однак у позовній заяві позивач неодноразово наголошує про те, що правовідносини, які виникли між ним та відповідачем – є публічно-правовими правовідносинами, а розгляд справи в порядку цивільного судочинства звужує способи захисту його прав.

Так, згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, в провадження судді передана справа в порядку цивільного судочинства (цивільна справа).

Суд уповноважений здійснювати розгляд справи в межах заявлених позовних вимог з огляду на обраних вид захисту позивачем.

У зв’язку з викладеним, позивач має уточнити обраний ним спосіб захисту його порушених прав, свобод та інтересів, при цьому надати обґрунтування з приводу правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.121 ЦПК України в редакції, чинній на день звернення з позовною заявою, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Державний педагогічний університет» про негайний захист конституційного права на отримання безкоштовної вищої освіти і на отримання освіти взагалі, про припинення дискримінації – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані – позовна заява буде вважатися неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. Є. Сільченко