№ 71775608, 23.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/734/18 Справа № 200/11813/17 Головуючий у 1 й інстанції - Литвиненко І. Ю. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участі секретаря Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2017 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», третя особа Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання недійсними заяв та рішень, скасування реєстраційних дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, СТОВ «Колос», третя особа Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання недійсними заяв про вихід зі складу учасників, рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2017 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, СТОВ «Колос», третя особа Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання недійсними заяв та рішень, скасування реєстраційних дій.

В апеляційній скарзі СТОВ «Колос» просить ухвалу суду від 17 липня 2017 року про відкриття провадження у справі скасувати та постановити нову ухвалу про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що даний спір не відноситься до юрисдикції загальних судів, порушення судом норм процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 липня 2017 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, СГ ТОВ «Колос», третя особа - Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання недійсними заяв та рішень, скасування реєстраційних дій (а.с.51).

Відкриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана та оформлена з додержанням вимог до форми та змісту позовної заяви, підстав для відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 28 ЦПК України передбачені категорії справ, для яких встановлена альтернативна підсудність.

Право вибору між судами, яким згідно зі статтею 28 ЦПК України підсудна справа, за винятком виключної підсудності, належить виключно позивачеві (частина 14 статті 28 ЦПК України).

В пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

З матеріалів справи вбачається, що одним з відповідачів у даній справі є ОСОБА_3, який згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС у Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Шевченківського (Бабушкінського) району м.Дніпро (а.с.56).

Таким чином, позивач ОСОБА_2 при пред'явленні даного, скористався своїм правом вибору між судами, дотримавшись правил альтернативної підсудності, обґрунтовано звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, за зареєстрованим місцем проживання одного з відповідачів у даній справі - ОСОБА_3

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо того, що спір, який виник між сторонами не відноситься до юрисдикції загальних судів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Посилання апелянта на те, що даний спір є корпоративним та має розглядатись в порядку господарського судочинства є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПУ України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

В абз.2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами компоративних спорів» роз'яснено, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В п. 1,3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №4 від 25 лютого 2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» роз'яснено, що до корпоративних спорів належать: спори за позовами учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них; спори за позовами акціонерів приватних акціонерних товариств про переведення на них прав та обов'язків покупця акцій у зв'язку з порушенням їхнього переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства; спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи та юридичною особою щодо права власності на майно, передане юридичній особі як вклад до статутного (складеного) капіталу. Не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, який не є учасником господарського товариства, крім інших вимог, просив визнати недійсними заяви про вихід зі складу учасників та рішення, скасування реєстраційних дій що виходу зі складу СТОВ «Колос» колишніх його учасників, які вибули зі складу учасників товариства, з метою звернення стягнення на корпоративні права ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є предметом договору застави корпоративних прав від 06 січня 2015 року (а.с.1-7).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2017 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» - залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2017 року про відкриття провадження у справі - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді