Решение № 71774446, 28.12.2017, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/2160/17

провадження № 2/179/1658/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Бондар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.

Позивач в позові посилається на те, що 13 серпня 2013 року помер його дід – ОСОБА_2. Після його смерті залишилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 5,740 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, що належала йому відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 006898 від 03 листопада 2000 року, зареєстрованого а Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 1795. За життя він залишив заповіт від 13 жовтня 2009 року, посвідчений секретарем Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 47, в якому вказав позивач як спадкоємця вище вказаної земельної ділянки.

В установлений законом шестимісячний строк позивач подав до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, про що заведена спадкова справа № 189/2013. Але отримати свідоцтво про право на спадщину він не має можливості, оскільки оригінал державного акта на право власності на землю втрачено. Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» та п. п. 4.14, 4.15 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщин на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Йому порекомендували звернутися до суду.

Позивач вважає, що має право спадкувати земельну ділянку свого діда, оскільки є його спадкоємцем за заповітом та належним чином прийняв спадщину.

Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не з’явився, представником позивача до суду надано заяву в якій прохає розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

В заповіті від 13 жовтня 2009 року, посвідченому секретарем виконкому Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та внесеного в реєстр за № 47, ОСОБА_2 вказав позивача, як спадкоємця земельної ділянки площею 5,740 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, що належала йому відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 006898 від 03 листопада 2000 року, зареєстрованого а Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 1795 (а. с. 16).

ОСОБА_2 помер 13 серпня 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-КИ № 531006, актовий запис № 19 (а. с. 7).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 006898 від 03 листопада 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Мд № 1795, земельна ділянка площею 5.740 га, яка розташована на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області належала ОСОБА_2 (а. с. 9).

Згідно ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем по заповіту, який залишив померлий ОСОБА_2, має право на спадкування. Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1233-1235 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. код НОМЕР_1, право власності по праву спадкування за заповітом на:

-земельну ділянку площею 5,740 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія II-ДП № 006898 від 03 листопада 2000 року, зареєстрованого а Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 1795, що належала ОСОБА_2, померлому 13 серпня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук