Постановление суда № 71749708, 22.01.2018, Верховный Суд Украины (действует с 15.12.2017)

Ухвала

22 січня 2018 року

м. Київ

справа № 177/595/15-ц

провадження № 61-328 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4;

відповідач - ОСОБА_5;

третя особа - Орган опіки та піклування виконкому Центральної міської районної у місті Кривий Ріг ради, Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2016 року у складі суддів: Михайлів Л .В.,

Барильської А. П., Ляховської І. Є.,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування виконкому Центральної міської районної у місті Кривий Ріг ради, Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням.

Позовна заява мотивована тим, що з 19 грудня 1997 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який розірваний рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2012 року. Під час шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу відповідач чинить їй перешкоди у користуванні майном - житловим будинком по АДРЕСА_1, де вона разом з донькою зареєстровані, у зв'язку з чим вона та донька змушені проживати в іншому місці без реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, тоді як відповідач проживає в будинку з новою сім'єю.

Зазначала, що розірвання шлюбу між нею та відповідачем не позбавляє її та їхню малолітню дитину ОСОБА_8 права користування зазначеним вище будинком.

Посилаючись на викладене просила вселити їх в домоволодіння АДРЕСА_1; визначити порядок користування вказаним житловим будинком, виділивши в користування згідно поверхового плану на будівлю під літ. «А-1» від 15 жовтня 2009 року: ОСОБА_5 кімнату № 1-7 площею 25,9 кв.м, ОСОБА_4 кімнату № 1-5 площею 7,7 кв.м, а малолітній ОСОБА_8 кімнату № 1-6 площею 8,7 кв.м, залишивши в спільному сумісному користуванні ванну кімнату № 1-4 площею 7,3 кв.м, їдальню № 1-3 площею 8,1 кв.м, кухню № 1-2 площею 7,2 кв.м, веранду № 1-1 площею 18,8 кв.м.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області

від 31 березня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про вселення скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Вселено в домоволодіння АДРЕСА_1

ОСОБА_4 та її малолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центральної міської районної у м. Кривий Ріг ради, Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2016 року призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

С.О. Погрібний

Г.І. Усик