Постановление суда № 71699089, 22.01.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6988/13-ц

Провадження № 6/750/12/18

У Х В А Л А

22 січня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого судді Логвіної Т.В.

за участі секретаря Примак Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за поданням головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань,

в с т а н о в и в :

28.11.2017 року головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.

Державний виконавець та сторони виконавчого провадження в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

На виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби м. Чернігів перебуває зведене виконавче провадження №53649709 про стягнення коштів з ОСОБА_2 до складу якого входять: ВП № 40402538 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.10.2013 по справі № 750/6988/13-ц (провадження 2/750/2330/13), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 53770,50 грн. за розпискою від 09.02.2013 (виданий на підставі рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.08.2013 по справі № 750/6988/13-ц);

-ВП № 40402603 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.10.2013 по справі № 750/6988/13-ц (провадження 2/750/2330/13), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 711,54 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (виданий на підставі рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.08.2013 по справі № 750/6988/13-ц);

-ВП № 40402658 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Чернігова від 10.10.2013 по справі № 750/6988/13-ц (провадження 2/750/2330/13), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 544,82 грн. у відшкодування сплаченого судового збору (виданий на підставі рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.08.2013 по справі № 750/6988/13-ц).

26.03.2017 державним виконавцем зроблено запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно- правовими договорами, про останнє місце роботи.

27.03.2017 отримано відповідь з Пенсійного фонду України згідно якої боржник працює у ФОП ОСОБА_4.

12.06.2017 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено до виконання на адресу ФОП ОСОБА_4 рекомендованою кореспонденцією.

Зазначену вище постанову 15.06.2017 отримано ФОП ОСОБА_4, проте коштів, які підлягали стягненню, на рахунок з обліку депозитних сум Центрального відділу ДВС м. Чернігів ГТУЮ у ЧО - не надходило.

Станом на 27.11.2017 року рішення суду фактично не виконано в повному обсязі.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 313 ЦК України, фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже державному виконавцю надано право не в будь-якому разі звертатись із поданням до суду, а тільки в разі ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов‘язань. Під поняттям «ухилення» від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням, варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність коштів, майна тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини. На момент звернення з поданням до суду, факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об’єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження

Згідно положень статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути забезпечено судом як захід виконання судового рішення.

Виходячи зі змісту п.5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань можливе лише за наявності умислу. Адже у цьому випадку особа усвідомлює протиправний характер своєї дії або бездіяльності , передбачає її суспільно шкідливі наслідки і бажає (або свідомо припускає) їх настання, що свідчить про наявність як інтелектуальної, так і вольової ознаки у поведінці особи. Отже, особа, яка має невиконані зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено зворотне.

Враховуючи вищевикладене вказане подання не підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем не надано доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання рішень суду, а ЦПК України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання..

Керуючись статтями 258 – 260, 353, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні подання відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки та в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів в порядку, встановленому статтею 354, 355 ЦПК України.

Суддя