Постановление суда № 71648931, 18.01.2018, Василівський районний суд Запорізької області

318/196/17

18.01.2018

Провадження №1-кп/311/2/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

суддів Пушкарьовій С.П., Сидоренко Ю.В.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: прокурора Петренка В.О.

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має повну середню освіту, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

10 лютого 2017 року за визначеною Апеляційним судом Запорізької області підсудністю до Василівського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурором Петренко В.О. заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, передбачені КПК України, які слугували підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не зникли та не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_1 у судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують. Вважають, що є підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

Ухвалою колегії суддів Василівського районного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 січня 2018 року.

Таким чином, на теперішній час спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, тому суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, зобов’язаний вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого йому злочину та відсутності підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу, приходить до висновку, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на 60 днів - тобто до 18 березня 2018 року включно.

Суд вважає, що на теперішній час існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, обвинуваченого ОСОБА_3 в подальшому належить утримувати під вартою, підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені відповідними ухвалами суду з цього приводу, не відпали, тому з урахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою до 18 березня 2018 року включно.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, або інший більш м`який. Обвинувачений був оголошений у розшук в ході досудового розслідування справи, потерпіла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 їй неодноразово погрожував.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.331,350,372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 березня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.А. Носик

Судді С.П. Пушкарьова

ОСОБА_5