№ 71648725, 15.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/3686/15-ц

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2018 року м. Ужгород

апеляційний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Куштана Б.П., Джуги С.Д.

з участю секретаря судового засідання: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_3 на ухвалу Виноградівського районного суду про закриття провадження у справі, постановлену 08 листопада 2017 року головуючим суддею Кашуба А.В. за позовом ОСОБА_2 до Виноградівської міської ради, ТзОВ «Виноградівська взуттєва фабрика», де треті особи без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації», Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності, –

встановив:

Представник позивача ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Виноградівського районного суду від 08 листопада 2017 року, якою провадження по справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до місцевого суду для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що дана справа є тотожною справі №299/2240/16-ц.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження по справ на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (в редакції чинній станом на 08.11.2017 р.) суд першої інстанції мотивував це тим, що спір між цими ж учасниками щодо правовідносин до одного і того ж предмета уже був предметом судового розгляду по якому постановлено рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29.03.2017 року, яке набрало законної сили.

Однак з даним висновком суду першої інстанції не може повністю погодитись колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (в редакції чинній станом на 08.11.2017 р.) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу даної норми слідує, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що він пред’явив позов до Виноградівської міської ради, ТзОВ «Виноградівська взуттєва фабрика» про визнання недійсним та скасування п. 3 рішення ВК Виноградівської міської ради №54 від 24.02.2000 р та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 26.02.2009 року.

В матеріалах справи наявне рішення Виноградівського районного суду по справі №299/2240/16-ц, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Виноградівської міської ради, ТзОВ «Виноградівська взуттєва фабрика», Виноградівської РДА про визнання недійсним п.1.2 розпорядження голови Виноградівської РДА №489 від 26.12.2008 р., недійсним та скасування п. 3 рішення ВК Виноградівської міської ради №54 від 24.02.2000 р та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 26.02.2009 року.

Тобто, предмет пред’явленого наразі позову є тотожнім частині позовних вимог по справі №299/2240/16-ц. Також, співпадають сторони в частині таких позовних вимог. Та обставина, що пред’явлений наразі позов є дещо вужчим в частині предмету та сторін порівняно зі справою №299/2240/16-ц, не свідчить про не тотожність вказаних елементів позову.

Також не впливає на тотожність спору різний склад третіх осіб, оскільки правове значення для даного питання має лише склад сторін, якими є позивач та відповідач.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо нетотожності предмету та сторін є неспроможними та відхиляються колегією суддів.

Разом з тим, колегія суддів вважає передчасним висновок суду щодо тотожності підстав обох позовів, оскільки таке не вбачається з наявних у справі матеріалів.

Так, по даній справі позов пред’явлено з тих підстав, що оспорювані рішення та свідоцтво порушують права позивача як сторони договору про спільну діяльність від 07.07.1998 року та суперечать ст.ст. 153, 430, 432 ЦК УРСР, ст. 1134 ЦК України.

Однак з матеріалів справи не вбачається, що з вказаних підстав пред’являвся позов у справі №299/2240/16-ц.

Зокрема, як з позовної заяви (Т.3 а.с.65-75), так і з рішення Виноградівського районного суду від 29.03.2017 року слідує, що позов по справі №299/2240/16-ц пред’явлено ОСОБА_2 з тих підстав, що при оформленні права власності на спірний будинок було порушено порядок введення його в експлуатації та крім того, що такий будинок є державною власністю.

За таких обставин не можна стверджувати про тотожність підстав позовів, а тому, висновок суду про закриття провадження у справі є передчасним.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381, 382 і 384 ЦПК України, апеляційний суд, –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу Виноградівського районного суду від 08 листопада 2017 року про закриття провадження у справі – скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 січня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді