Постановление суда № 71634644, 15.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/992/2018

Справа №755/9543/17

У Х В А Л А

15 січня 2018 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Кулікова С.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій та бездіяльності, відшкодування шкоди,

встановив:

ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

27 листопада 2017 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу судді разом з клопотанням про поновлення строку, посилаючись на те, що отримав копію ухвали 23 листопада 2017 року.

Також апеляційна скарга не була оплачена судовим збором, при цьому позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення, а до апеляційної скарги в порушення ч. 5 ст. 295 ЦПК України редакція якої діяла на момент подання апеляційної скарги, не було додано її копії для відповідача.

Ухвалою судді від 8 грудня 2017 року причини, зазначені ОСОБА_2, як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року, визнано неповажними, апеляційну скаргу було залишено без руху, з визначенням строку в тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, також надано строк в п'ять днів з дня отримання копії ухвали для надання документів про оплату судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Копія ухвали судді від 8 грудня 2017 року отримана позивачем 15 грудня 2017 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.99), тому строк для подачі документів, що підтверджують оплату судового збору та усунення недоліків закінчився 20 грудня 2017 року, строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження закінчився 14 січня 2018 року.

27 грудня 2017 року позивачем надано квитанцію про сплату судового збору, 5 січня 2018 року направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій позивач вказує на факт письмової підробки його підпису та надає докази на підтвердження перевірки вказаного факту.

Згідно ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Зазначені позивачем обставини вважаю поважними причинами та достатніми підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року.

Однак, станом на 15 січня 2018 року позивачем недоліки апеляційної скарги в частині її відповідності вимогам ст. 295 ЦПК України редакція якої діяла на момент подання апеляційної скарги, а саме: не надано копії апеляційної скарги відповідно кількості осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, позивачем не усунені недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді від 8 грудня 2017 року, у повному обсязі.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

Так, у справі «Трух проти України» Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

Діючим процесуальним законодавством України передбачений обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, надати копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, про що було зазначено в ухвалі від 8 грудня 2017 року, яка містила чіткий перелік дій та недоліків, які повинен був усунути позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, згідно якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки подана ОСОБА_2 апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України редакція якої діяла на момент подання апеляційної скарги, у наданий строк позивач недоліки апеляційної скарги у повному обсязі не усунув, вона підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій та бездіяльності, відшкодування шкоди.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій та бездіяльності, відшкодування шкоди вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів.

Суддя