Постановление суда № 7162108, 17.11.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року № 22-а-9183/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П., Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Куземського В.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу «Джерела Карпат» Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист» на постанову господарського суду Львівської області від 24 квітня 2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу «Джерела Карпат» Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист» до Державної податкової інспекції у Турківському районі Львівської області, з участю третьої особи на стороні позивача Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист», про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2005 року № 0000102320/0, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2005 року № 0000102320/0, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 63267,00 грн. (47322,00 грн. основного платежу та 15945,00 грн. штрафних санкцій).

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням у справі постановою господарського суду Львівської області від 24 квітня 2008 року в позові відмовлено. Постанова мотивована заниженням позивачем податкового зобовязання внаслідок реалізації основних фондів групи 1 нижче залишкової вартості. Крім того, судом встановлено право власності позивача на нерухоме майно, віднесене до основних виробничих фондів групи 1.

У скарзі позивач з підстав порушення норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи просить скасувати постанову, задовольнивши позов. В обґрунтування вимог зазначає, що застосуванню до спірних правовідносин підлягає п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168/97-ВР), а також покликається на помилкове встановлення власника на обєкти нерухомого майна.

В поданому запереченні відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

Актом перевірки податкового органу від 10.02.2005 року № 6/23-1/242/04846283 про результати планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства встановлено порушення, зокрема, п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР внаслідок реалізації основних виробничих фондів нижче залишкової вартості в розмірі 47322,00 грн. та зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

На підставі цього акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2005 року № 0000102320/0, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 63267,00 грн. (47322,00 грн. основного платежу та 15945,00 грн. штрафних санкцій).

Висновок податкового органу про заниження податкового зобовязання по ПДВ обґрунтований тим, що продаж позивачем гр. ОСОБА_1 нежилих будівель: адмінбудинку, корпусів №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, павільйону, сараю, будівель санвузлів згідно з договором купівлі-продажу від 29.09.2004 року та акта передачі-приймання від 10.11.2004 року здійснено за 100000,00 грн., тобто за ціною, нижчою за залишкову балансову вартість, що становить 260380,00 грн.

Відповідно до п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР в разі, якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Враховуючи, що предметом вищезазначеного договору купівлі-продажу від 29.09.2004 року є основні фонди групи 1, віднесені до такої згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ліквідація цих фондів у спосіб продажу повинна здійснюватися за правилами п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, тобто за звичайною ціною , але не нижчою за залишкову балансову вартість.

Покликання позивача щодо необхідності застосування п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР замість п. 4.9 ст. 4 цього Закону на увагу не заслуговують, оскільки положення п. 4.9 є спеціальними стосовно п. 4.1, яким передбачено загальні правила визначення бази оподаткування.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про заниження податкового зобовязання по ПДВ є правильним.

Щодо права позивача на відчуження предмета договору від 29.09.2004 року, судом першої інстанції правильно враховано наявність розпорядчого документа органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а тому доводи відповідача є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу «Джерела Карпат» Закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Львівтурист» залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 24 квітня 2008 року у справі № 13/78А (5/2622-27/455А) без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: С.П. Нос

В.П. Любашевський

Повний текст рішення виготовлено 20.11.2009 року.