№ 71613749, 16.01.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/460/17-ц 16.01.2018

Провадження №22-ц/784/187/18

Провадження № 22ц- 784/187/18 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Прокопчук Л.М.,

із секретарем Богуславською О.М.,

за участю:

- прокурора Цвікілевич Н.В.,

- представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області, постановлену 08 грудня 2017 року о 10.11 год. суддею цього ж суду Явіцею І.В., у справі № 471/460/17 -ц, за позовом Первомайської місцевої прокуратури до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство «Бджілка» про визнання недійсним та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

У червні 2017 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ФГ «Бджілка» про визнання недійсним та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, повернення земельної ділянки.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2017 року зазначену позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час постановлення вказаної ухвали суду).

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із змісту позовної заяви видно, що 23 серпня 1996 року ОСОБА_6 видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла.

Після її смерті відповідачі успадкували вказану земельну ділянку по 1/3 частки кожний з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом.

Прокурор вказував, що спірна земельна ділянка у власності спадкодавця не була, право користування земельною ділянкою виникло у ОСОБА_6 лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою і припинилося зі смертю особи, якій належало таке право, а відтак не могла увійти до складу спадщини.

Крім того, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави та обґрунтовуючи правові підстави участі у справі, прокурор посилався на те, що органом, уповноваженим на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території області є Головне управління Держгеокадастру Миколаївської області, якому закон не надає повноважень звертатися до суду із оскарженням рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих із порушенням земельного законодавства.

Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з відсутності повноважень у прокурора на подання цивільного позову оскільки прокурор не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва у суді та порушення інтересів держави.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

У ч. 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним із учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку ст. 130-1 Конституції України покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», чч. 1, 2 ст. 45 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення прокурора в суд з позовом), відповідно до яких прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах; прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор звернувся в суд з даним позовом в інтересах держави на підставі вимог ст. 121 Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» і в розумінні вимог ч.1 п.2 ст. 207 ЦПК України не є особою, якій необхідні інші повноваження на ведення даної справи, ніж ті, які йому надані вказаним Законом та ЦПК України.

За таких обставин у суду не було підстав для застосування положень, передбачених п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

З огляду на вищезазначене та відповідно до ч. 4 ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.

Оскільки судом апеляційної інстанції підлягає скасуванню ухвала суду першої інстанції, передбачена в ч. 1 ст. 353 ЦПК України (в чинній редакції), з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом даної апеляційної скарги повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними вимогами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2017 року скасувати, а справу повернути до того ж суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді :

_____________

Повний текст судового рішення виготовлено 17.01.2018 р.