Постановление суда № 71603482, 16.01.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4571/17

У Х В А Л А

судового засідання

16 січня 2018 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.

секретаря с/з ОСОБА_1

за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення і за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шоробури – ОСОБА_12, ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки», третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,-

встановив:

на розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №466/4571/17 за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про зобовязання ОСОБА_8, ОСОБА_9 та/або/чи третіх осіб не чинити ОСОБА_7 перешкод у користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з квартири №14 в будинку №8 на вул.Хорватська у місті Львові без надання іншого житлового приміщення і за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шоробури –ОСОБА_12, ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки», третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі за №2681, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_13 19.09.2016 року.

Через канцелярію суду 16.01.18 ОСОБА_5 – представник ОСОБА_9, який діє на підставі довіреності від 14.11.2017 року (а.с.208) повторно, а представник ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності наданої ОСОБА_9 та протокольною ухвалою суду від 16.01.2018 допущений у справі як представник, вперше подали письмову заяву про відвід головуючому – судді Невойту П.С. на підставі п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як підставу для відводу зазначають, що суддя 23.11.2017 року розглянув заву про відвід представника ОСОБА_5 та відмовив у задовленні, постановивши при цьому не вмотивовану та не обгрунтовану ухвалу.

Головуючий виніс неправосудну постанову щодо ОСОБА_5, притягнувши його до адмінвідповідальності за неповагу до суду, яка апеляційним судом скасована та на сьогодні існує кримінальне провадження з цього приводу. Оскільки за заявою ОСОБА_5 здійснюється кримінальне провадження, то суддя не має права проводити розгляд даного спору. Заявник ОСОБА_5 також посилається на прийняття рішень суддею Невойтом П.С. в інших справах, починаючи з 2011 року, стороною яких був він або члени його родини. Ухваленими рішеннями йому нанесена матеріальна шкода.

У даній справі судді неодноразово заявлялися відводи, які суддею розглянуто та безпідставно відхилено.

Будучи у судовому засіданні ОСОБА_5 оголосив текст заяви та просив її задовольнити. Просив врахувати, що подається заява з підстав порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник ОСОБА_6 повністю підтримав заяву про відвід, з підстав, наведених у ній та оголошеній у судовому засіданні ОСОБА_5

ОСОБА_9 підтримала заяву шляхом підписання такої та у судовому засіданні просила її задовольнити.

Представники ОСОБА_3, ОСОБА_4 повністю підтримали заяву про відвід.

Відповідач ОСОБА_8 повністю підтримав заяву про відвід.

ОСОБА_7, ОСОБА_11 не прибули до суду, хоча належним чином були повідломлені у судовому засіданні, про що є розписка (т.2 а.с.39).

Представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_2 заперечила щодо задоволення заяви, при цьому пояснила, що залучення у справі щоразу нових представників, сторона умисно затягує розгляд справи. Наведені у заяві обставини відносяться до представника, який мав раніше справи у суді, наявність кримінального провадження не є підставою для відводу у даній справі.

Інші учасники до суду не прибули.

У відповідності до ч.1 ст.34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Обгрунтування заяви про відвід судді представником ОСОБА_5,ОСОБА_6 зводяться до винесення головуючим суддею Невойтом П.С. судових рішень в інших справах, не повязаних з цією, де стороною або учасником був ОСОБА_5 або члени його сімї. При цьому не зазначає, чи преглядалися судові рішення та чи були скасовані або змінені апеляційною або касаційною інстанцією.

При цьому заявник не зазначив, яким чином його дії в інших справах можуть вплинути на розгляд даної справи, де він приймає участь як представник.

Слід зазначити, що сторони у справі протягом попередніх років не приймали участі у будь-яких справах, у яких головував суддя Невойт П.С.

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Доказів щодо прямої чи побічної заінтересованності головуючого судді у результаті розгляду даної справи представником відповідача та відповідачем не наведено і такі відсутні.

У рішенні Ради суддів України від 8 червня 2017 року N 34 зазначено, що подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопо- рушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи.

Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Ухвалення головуючим судових рішень, у т.ч. і відмова у задовленні клопотань не є підставою для відводу судді. До того ж судом наводились мотиви щодо прийняття таких рішень.

У відповідності до ч. 2 та 3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заявлений повторний відвід представником ОСОБА_5 та вперше представником ОСОБА_6 вважаю необгрунтованим.

Керуючись ст.ст. 40, 252 ч.1 п.7 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

зупинити розгляд справи № 466/4571/17, 2/466/1869/17 у звязку з надходженням повторної заяви про відвід представника ОСОБА_5 та вперше заяви представника ОСОБА_6

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_14