№ 71599549, 15.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Мельник Д.В.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" січня 2018 р. Справа № 568/974/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від "02" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до державного нотаріуса Радивилівської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Забожної Людмили Леонідівни про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного нотаріуса Забожної Л.Л., в якому просив скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язати видати свідоцтво про право на спадщину.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 02.10.2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі. ОСОБА_3 роз'яснено, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою, позивач посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії та постанову державного нотаріуса у зв'язку з відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_5

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент виникнення вказаних правовідносин) встановлено, що з завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 зазначеної статті, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший грядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що , що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори і, в тому числі, на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про нотаріат", нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також: факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також викопувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим ст. 4 цього Закону та викладацької і наукової у вільний від роботи час (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про нотаріат".

Доводи апеляційної скарги, що нотаріус при вчиненні реєстраційних дій виконує виконує владні функції, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки у даних правовідносинах він не виконує владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення вказаних правовідносин) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса.

Враховуючи обставини справи та наведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що у даних правовідносинах держаний нотаріус не є суб'єктом владних повноважень та не здійснювала владні управлінські функції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що метою звернення позивача до суду є захист його майнових прав, отже відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України він має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Доводи апеляційної скарги, що нотаріус вчиняючи реєстраційні дії здійснює владні управлінські функції, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки у спірних правовідносинах, відповідач, не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства.

За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від "02" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "15" січня 2018 р.