Постановление суда № 71579288, 11.01.2018, Верховный Суд Украины (действует с 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

11.01.2018 Київ К/9901/272/18 345/1450/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2017 року у справі №345/1450/17 за позовом ОСОБА_2 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, яка подана 29 грудня 2017 року.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 3 та 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

З касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2017 року, залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року.

Однак, в касаційній скарзі відповідач ставить питання лише про скасування рішення суду першої інстанції, при цьому, нічого не вказує про рішення апеляційного суду.

Відтак, відповідачу необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

Однак, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Разом з тим, скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для застосування статті 133 КАС України.

Таким чином, суддя-доповідач не вбачає підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява подана у 2017 році та містить вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 грн.

Отже, за подання позову сплаті підлягав судовий збір в сумі 640,00 грн. (1600 х 0,4).

Таким чином, за подання даної касаційної скарги судовий збір має бути сплачено в сумі 1280,00 грн. (200% х 0,4).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду повинно бути внесено або перераховано на розрахунковий рахунок: 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, призначення платежу: « 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».

Документи про сплату судового збору подаються до суду в оригіналі.

Окрім цього, відповідно до частини другої статті 212 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В силу частини п'ятої статті 254 цього Кодексу постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду постановлена 4 грудня 2017 року, а касаційна скарга надіслана 29 грудня 2017 року.

В касаційній скарзі скаржник зазначив, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року отримана ним 21 грудня 2017 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції. Однак, жодних доказів щодо отримання рішення суду апеляційної інстанції саме - 21 грудня 2017 року не надав.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Залишити касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2017 року без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення даної ухвали.

У разі не усунення недоліків касаційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон