Постановление суда № 71579240, 15.01.2018, Верховный Суд Украины (действует с 15.12.2017)

Верховний

Суд

УХВАЛА

15 січня 2018 року

м. Київ

справа № 911/2993/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Сквирське" Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України

на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Сквирське" Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України

до Фермерського господарства "Гармонія-2015",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1. Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України,

2. Національна академія аграрних наук України,

про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Сквирське" Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 911/2993/16 повернуто без розгляду на підставі п.п. 3,4 ст.1113 ГПК України.

11.12.2017 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Державним підприємством "Дослідне господарство "Сквирське" Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 911/2993/16 до Вищого Господарського суду України.

Підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Однак касаційна скарга Державного підприємства "Дослідне господарство "Сквирське" Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017).

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, зокрема, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на час звернення з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на час звернення з позовом) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на час звернення з позовом) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" у 2016 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 1378 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є 1) розірвання договору оренди нерухомого майна (корівника-конюшні) від 1 квітня 2015 року; 2) зобов’язання Фермерського господарства "Гармонія-2015" звільнити орендоване приміщення; 3) стягнення з Фермерського господарства "Гармонія-2015" борг по договору оренди у сумі 72 763, 25 грн, тобто дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

У відповідності до вимог пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції до 15.12.2017) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У зв'язку із тим, що позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою у вересні 2016 року, касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 подав вперше в липні 2017 року, то при подачі цієї касаційної скарги останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 960,80 грн (за 2 немайнові вимоги (1 378 грн x 2 x 120% = 3 307,20 грн), за майнову вимогу – 1 653,60 грн (120 % від 1 378 грн (72 763, 25 грн x 1,5%: 100% = 1 091,45 грн, проте не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати).

При цьому, скаржником, в якості доказів сплати судового збору надано квитанцію № 0.0.816623678.1 від 27.07.2017 на суму 3 307, 20 грн та платіжне доручення № 897 від 30.10.2017 на суму 532, 80 грн, разом на суму 3 840 грн, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір", відтак скаржник повинен доплатити 1 120,80 грн (4 960,80 грн - 3 840 грн), який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 (лист Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 "Про надання реквізитів рахунку").

Враховуючи викладене та приписи підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) .

Керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017), статтями 174, 234, 292 та підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції до 15.12.2017), Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Сквирське" Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 911/2993/16 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 30.01.2017.

2. Роз'яснити Державному підприємству "Дослідне господарство "Сквирське" Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Кушнір