Решение № 71567430, 11.01.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17223/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2018

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу № 569/17223/17 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 травня 2010 року у сумі 21800,00 грн та 1600 грн 00 коп судових витрат по справі.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 подала суду письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд розгляд справи провести без участі представника позивача і, у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Заперечення проти позову відповідач не подала.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н від 13 травня 2010 року та згідно цієї Заяви отримала кредит у розмірі 5000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (далі – кредитний договір).

Відповідно до п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач дала свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і надала право банку у будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

В порушення умов договору та вимог статей 526,527,530 ЦК України, ОСОБА_2 взяті на себе за кредитним договором зобов’язання належним чином не виконує, що призвело до утворення станом на 24 жовтня 2017 року заборгованості в сумі 21800,00 грн, яка складається з тіла кредиту у сумі 6325,63 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом у сумі 4446,81 грн, пені у сумі 9513,27 грн, а також з штрафів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору (відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною кредитного договору) у сумі 500,00 грн (фіксована частина) та у сумі 1014,29 грн (процентна складова).

Оскільки розрахунок заборгованості по кредиту проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного кредитного договору, вказаний розрахунок приймається судом до уваги.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до умов кредитного договору та вимог частини другої статті 1050, частини другої статті 1054 ЦК України, у разі порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини кредиту позивач, як позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини суми кредиту, що залишилася, а також сплати належних процентів.

Разом з тим, суд визнає неправомірним одночасне нарахування відповідачу пені та штрафів за порушення зобов’язань за кредитним договором.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, які є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, а саме п.2.1.1.12.6.1., передбачена пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору, яка нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

У той же час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, на відповідача покладається і обов’язок сплати штрафів за порушення строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором.

Враховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення штрафів безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, при ухваленні рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15).

На пiдставi ст.ст.509,526,527,530,610,1046,1048,1049,1050,1054 ЦК Укpаїни, керуючись ст.ст.258,259,263,264,265,273,280,281,282,284,289,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 травня 2010 року у сумі 20285 (двадцять тисяч двісті вісімдесят п’ять) гривень 71 копійку та 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: Ю.П.Куцоконь