Решение № 71481237, 05.01.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1916/17

Провадження № 2/192/111/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Савчукової В. В.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 11 серпня 2008 року ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору б/н отримала кредит у розмірі 4 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві, а відповідно до п.3.2, п.3.3 зазначених Умов та Правил відповідач також надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і він надав право на зменшення/збільшення в будь-який момент кредитного ліміту. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач посилається на те, що у відповідності до умов договору він свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, визначеному договором, а відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, у зв'язку з чим станом на 30 вересня 2017 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 45 063 гривні 35 копійок, з яких 3 722 гривні 10 копійок - заборгованість за кредитом, 35 446 гривень 58 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 272 гривні 61 копійка - заборгованість за пенею та комісією, а також нараховані штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 2 122 гривні 06 копійок (процентна складова), у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28 зворот), в судове засідання 05 січня 2018 року не з'явився, надавши суду письмову заяву (а.с.22), відповідно до якої прохали розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, прохали їх задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що в 2008 році дійсно брала кредит в розмірі 4 000 гривень та на той час мала прізвище «ОСОБА_1», оскільки 07 листопада 2011 року вона уклала шлюб та змінила прізвище на «ОСОБА_1». Деякий час вона здійснювала погашення кредиту, а потім у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем припинила здійснювати погашення. Не заперечує проти стягнення заборгованості з її заробітної плати частинами.

У відповідності зі ст. 274 ЦПК України розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.18-21), як позикодавцем та відповідачем ОСОБА_2, яка змінила прізвище на «ОСОБА_1» у зв'язку з реєстрацією шлюбу, згідно анкети-заяви від 11 серпня 2008 року, відповідно до якої відповідач висловила бажання на оформлення на своє ім'я кредитки з базовою ставкою 3,0% на місяць на залишок заборгованості, був укладений договір від 11 серпня 2008 року (а.с.7), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Своїм підписом в заяві від 11 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку (а.с.7 зворот), а відповідно до п. п.3.1-3.3 Умов та Правил надання банківських послуг позивач зобов'язався надати позивачу кредит та за своїм рішенням встановити розмір кредитного ліміту, який був встановлений у відповідності до п. 3.2,3.3 Умов та Правил надання банківських послуг в розмірі 4 000 гривень, що не заперечувала відповідачка в судовому засіданні, а згідно положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.

В свою чергу відповідачка зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором, а банк відповідно до п.5.2 Умов та Правил надання банківських послуг має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором, а при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми позову - п.8.6.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконала взяті на себе грошові зобов'язання та не виплатила в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту, відсотки, нараховані за порушення умов договору та штрафи, у зв'язку з чим, за розрахунками позивача (а.с.5-6) станом на 30 вересня 2017 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 45 063 гривні 35 копійок, з яких 3 722 гривні 10 копійок - заборгованість за кредитом, 35 446 гривень 58 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 272 гривні 61 копійка - заборгованість за пенею та комісією, що свідчить про істотне порушення відповідачем в односторонньому порядку умов укладеної угоди, внаслідок чого суд у відповідності до ст.ст. 526, 611,615, 1049, 1054 ЦК України вважає необхідним стягнути зазначену заборгованість з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

На підставі зазначеного, також підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача нарахований штраф в розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 2 122 гривні 06 копійок (процентна складова), які передбачені пунктом 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.13 зворот).

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що існують правові підстави для задоволення позову в повному обсязі, а визнання позову відповідачкою є окремою підставою для його задоволення у зв'язку з встановленням судом відповідних правових підстав.

Крім того, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов приватного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 11 серпня 2008 року станом на 30 вересня 2017 року в розмірі 3 722 (три тисячі сімсот двадцять дві) гривні 10 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 35 446 (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок шість) гривень 58 копійок, заборгованість за пенею у розмірі 3 272 (три тисячі двісті сімдесят дві) гривні 61 копійка, штраф у вигляді фіксованої частини в розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок і у вигляді процентної складової в розмірі 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) гривні 06 копійок, а всього 45 063 (сорок п'ять тисяч шістдесят три) гривні 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 09 січня 2017 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина