Постановление суда № 71474521, 09.01.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

09.01.2018

єдиний унікальний номер справи 531/161/17

номер провадження 2-а/531/12/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м.Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання незаконним та скасування розпоряджень голови, поновлення на роботі, зобов’язання до вчинення певних дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 14.02.2017 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що займала посаду начальника служби у справах дітей Карлівської райдержадміністрації. Розпорядженнями голови Карлівської райдержадміністрації від 09.12.2016 №01-к, від 10.01.2017 №1-к до неї застосовано дисциплінарні стягнення, а розпорядженням від 17.01.2017 №6-к звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків. Вважає розпорядження незаконними, оскільки порушень трудової дисципліни не допускала, а дисциплінарні стягнення є наслідком неприязного ставлення керівника до неї; порядок накладення стягнень порушено, тому просила суд визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Карлівської райдержадміністрації від 09.12.2016 №01-к, від 10.01.2017 №1-к, від 17.01.2017 №6-к; поновити її на роботі на посаді начальника служби у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації; зобов’язати відповідача визнати недійсним запис про звільнення у трудовій книжці; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.01.2017 по 20.11.2017 в сумі 92 809,50 грн., а також моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., а всього 142 809,50 грн.

12.10.2017 ухвалою судді Карлівського районного суду відкрито провадження у справі.

20.10.2017 ухвалою судді призначено справу до судового розгляду на 21.11.2017.

21.11.2017 розпочато розгляд справи по суті та двічі оголошувалась перерва для надання доказів сторонами, зокрема, з 01 грудня 2017 року на 09 січня 2018 року.

Позивачкою 28.12.2017 подано заяву, у якій вона просить суд зобов’язати відповідача виплатити їй премію за грудень 2016 року, розмір якої становить 108,93 % від посадового окладу, який складає 5000 грн., та включити її до середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, та здійснити виплату згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці», який визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Вислухавши думку представника відповідача, який поклався на розсуд суду, суд вважає необхідним відмовити у прийнятті цієї заяви до розгляду, виходячи з наступного.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим КАС України викладено в новій редакції.

Згідно пп.10 ч.1 розділу VII Перехідні положення, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 47 ч.1 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого судового засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заявою позивачки від 28.12.2017 фактично заявлено нову самостійну позовну вимогу щодо зобов’язання виплатити премію за грудень 2016 року.

Враховуючи викладене вище, так як розгляд справи по суті розпочато, суд вважає неможливим прийняття цієї заяви до розгляду спільно з первісним позовом.

При цьому суд зазначає, що новою редакцією КАС України дійсно звужено права сторін, зокрема право позивача на збільшення позовних вимог у будь-який час до закінчення судового розгляду. Однак, у даному випадку заява позивачки від 28.12.2017 містить не позовну вимогу в збільшеному розмірі, а нову самостійну позовну вимогу, заявлену вже після дослідження доказів у справі.

Позивачка має право звернутися з аналогічною вимогою з окремою позовною заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 47, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до спільного розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 грудня 2017 року про зобов’язання до виплати премії за грудень 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути викладено в апеляційній скарзі на судове рішення по суті вимог.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: І.В. Лизенко