Постановление суда № 71469720, 05.01.2018, Верховный Суд Украины (действует с 15.12.2017)

У Х В А Л А

05 січня 2018 року

м. Київ

справа № 522/19006/16-ц

провадження № 61-182ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника Релігійної Місії «Карітас-Спес-Одеса» Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-Католицької церкви - Бойко Анастасії Вадимівни на рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Релігійної Місії «Карітас-Спес-Одеса» Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-Католицької церкви, третя особа Головне управління Держпраці в Одеській області, про стягнення грошової компенсації а невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ :

14 грудня 2017 року представник Релігійної Місії «Карітас-Спес-Одеса» Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-Католицької церкви - Бойко А. В. подала касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року у вищевказаній справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 03 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» визначено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана особою, яка не має на це повноважень, передбачених законом.

Відповідно до пункту 11 частини 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Зазначені зміни до Конституції України набули чинності 30 вересня 2016 року, а провадження у справі розпочато у жовтні 2016 року. Отже, представництво у Верховному Суді може здійснюватися виключно адвокатами.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

З огляду на викладене заявнику необхідно на виконання вищевказаних положень закону надати до суду касаційної інстанції документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Приписами частини другої статті 328 та статті 121 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення та подання касаційної скарги, визначено, що у разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, зокрема при не наданні документа, що посвідчує повноваження представника, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала. Якщо заявник у встановлений виконає вимоги статті 326 цього Кодексу, касаційна скарга вважається поданою в день її первісного подання. Інакше скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Аналогічні положення містяться і в частині другій статті 393 ЦПК України у чинній редакції, згідно з якою у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, зокрема, якщо до скарги не додано документ, що посвідчує повноваження представника, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393, пунктом 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу представника Релігійної Місії «Карітас-Спес-Одеса» Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-Католицької церкви - Бойко Анастасії Вадимівни на рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 30 січня 2018 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде визнана неподаною і повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук