Решение № 71465748, 26.12.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 р.

№ 814/2476/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е,Миколаїв,54018

до відповідача:

Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал", вул. Веселинівська, 47/4, м. Миколаїв, 54036

про:

стягнення заборгованості в сумі 1652,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – позивач або Управління) звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" (надалі – відповідач) заборгованості в сумі 1652,41 грн.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не подав, заява відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження до суду не надходила.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивач просить суд про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в якості юридичної особи 06.02.1992, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В Управлінні відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

До першого січня 2004 року справляння та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відбувалося відповідно до Закону України від 26.06.1997 № 400/97 “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі – Закон № 2181).

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, платники зобов’язані сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

В порушення вказаної норми, відповідачем не було своєчасно сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2004, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 1652,41 грн.

У відповідності до статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, позивачем була виставлена вимога № Ю-2/2 від 02.09.2015 на суму 24 871,16 грн., в яку входить заборгованість по сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1652,41 грн., яка була отримана відповідачем (ар. с. 11) та залишилась непогашеною.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1652,41 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 205, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) до Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал" (вул. Веселинівська, 47/4, м. Миколаїв, 54036, ідентифікаційний код 13868786) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного проектно - будівельного малого підприємства "Інтервал", вул. Веселинівська, 47/4, м. Миколаїв, 54036 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 13868786) на користь Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 41250753) заборгованість в сумі 1652,41 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна