Решение № 71464816, 03.01.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 січня 2018 р. Справа № 802/2274/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на виготовлення проекту землеустрою,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання права на виготовлення проекту землеустрою.

В обґрунтування позову зазначила, що в серпні 2017 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Васильківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Разом із тим, листом від 13.10.2017 за №К-16890/0-8414/6-17 у наданні такого дозволу їй було відмовлено через неможливість на підставі поданих позивачем графічних матеріалів визначити категорію земель, та форму власності зазначеної земельної ділянки.

Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки остання суперечить положенням статті 118 Земельного кодексу України, якими передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. За наведених обставин позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом , у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.10.2017 за №К-16890/0-8414/6-17 щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Васильківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (за межами населеного пункту);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Васильківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином. Разом з тим, через канцелярію суду від представника позивач надійшла заява про розгляд адміністративної справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі. Окрім того, просив врахувати подані письмові заперечення (відзив) (вх. №27879 від 18.12.2017). Зокрема, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачам було правомірно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність через неможливість на підставі поданих позивачем графічних матеріалів визначити категорію земель, та форму власності зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи заяви представників сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, встановив наступне.

31.08.2017 ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Васильківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

У відповідності до зазначених додатків, до заяви було подано:

- Копія паспорту;

- Копія ідентифікаційного номеру;

- Копія супровідного листа від 20.12.2016 №31-28-0.3-2064/2-16;

- Графічний матеріал земельної ділянки із позначенням бажаного місця розташування (Викопіювання з Публічної кадастрової карти України).

За наслідком розгляду клопотання, 13 жовтня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надано відповідь у формі листа за № К-16890/0-8414/6-17, яким позивачу повідомлено про неможливість на підставі поданих позивачем графічних матеріалів визначити категорію земель, та форму власності зазначеної земельної ділянки, в зв'язку з чим їй відмовлено у задоволенні поданого клопотання по суті.

Незгода позивача із отриманою відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту «а» частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

У відповідності до положень ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною шостою вказаної статті Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

В абзаці першому частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України закріплено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зі змісту наведених правових положень випливає висновок, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем разом з клопотанням подавалися графічні матеріали, а саме викопіювання з публічної кадастрової карти території Васильківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (а.с. 25).

В свою чергу, ч.1 ст.79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до п. 1.3 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затвердженої наказом Держземагентства України від 18.05.2010 №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 року за № 391/17686, межа земельної ділянки це сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами зазначається заявником на фрагментах планово - картографічних матеріалів, які надають можливість правильно визначити місце розташування земельної ділянки, на яку претендує особа, яка звернулась з клопотанням з метою безоплатного отримання земельної ділянки у власність.

Тобто, графічні матеріали, які додаються до клопотання, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

З наданих графічних матеріалів вбачається конкретне місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки та дозволяє ідентифікувати її розташування на місцевості.

Відтак, додані позивачем до зави викопіювання слід розцінювати, як належні графічні матеріали в розумінні ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України.

Крім того, слід відзначити, що згідно пунктів 45, 47,162 постанови Кабінет Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об'єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку державними кадастровими реєстраторами виготовляється викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком 7.

Викопіювання виготовляється в масштабі, який забезпечує чітке відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру (зокрема обліковий номер обєкта Державного земельного кадастру; кадастровий номер земельної ділянки; номер кадастрового кварталу; номер кадастрової зони; найменування адміністративно-територіальної одиниці).

Згідно п.183 постанови Кабінет Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) формується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру в одному примірнику, який надається заявникові після підписання Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу органу місцевого самоврядування та засвідчення його підпису власною печаткою, а у разі, коли викопіювання надається в електронній формі, - посвідчення його власним цифровим підписом.

Таким чином, викопіювання здійснюється державним кадастровим реєстратором у порядку, встановленому постановою КМУ № 1051, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Відтак тягар надання інформації у вигляді викопіювання не може покладатись на заявника, оскільки останній є лише замовником такої інформації у компетентного державного органу, який і відповідає за її достовірність, точність, повноту.

В свою чергу відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 надано неповну інформацію у вигляді викопіювання земельної ділянки, ніж та, яка міститься в Державному земельному кадастрі.

Беручи до уваги досліджені графічні матеріали, нормативне закріплення обов'язку за суб'єктом владних повноважень надати заявнику належним чином сформоване викопіювання з кадастрової карти (плану) земельної ділянки, суд робить висновок, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області неправомірно відмовлено у розгляді клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2017, необхідно зазначити, що згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, оскаржувана відповідь, якою позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень, розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 від 31 серпня 2017 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1280,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.10.2017 за №К-16890/0-8414/6-17 щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Васильківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (за межами населеного пункту);

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31 серпня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Васильківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1) 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору сплаченого згідно квитанцій від 06.12.2017 за № 39 та №40 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька, 63).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1).

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, Вінницька область, 21027, код ЄДРПОУ 39767547).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна