Решение № 71440884, 27.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року 12 год. 48 хвил. Справа № 804/1306/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. за участі секретаря судового засіданняШелгуновій І.А. за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 Страшко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

4 березня 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», з позовними вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. щодо невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. включити позивачку до переліку вкладників для виплати банківського вкладу в сумі 45282 грн.;

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачку, що вона має право на відшкодування коштів за банківським вкладом в сумі 45282 грн.;

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати кошти за банківським вкладом в сумі 45282 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. безпідставно, в порушення приписів чинного законодавства, не включено її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» №003-03616-250215 від 25 лютого 2015 року, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2017 року по справі К/800/5943/17 касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, із зазначенням наступного:

- черговість та порядок задоволення вимог кредиторів до банку визначено у статті 52 Закону №4452-VI, відповідно до частини 1 якої кредиторами четвертої черги, вимоги яких підлягають задоволенню за рахунок коштів, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, є вкладники - фізичні особи (у тому числі фізичні особи-підприємці), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

- судами попередніх інстанцій не досліджено та не з'ясовано питання правомірності рішення щодо визнання Договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року нікчемним за пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, тоді як встановлення наявності/відсутності у спірних правовідносинах підстав, за наявності яких Закон №4452-VI встановлює нікчемність правочину (договору), є визначальним для вирішення даного спору. Для цього, крім як встановлення обставин перерахування коштів на банківський депозитний рахунок позивача з наданням ним відповідної оцінки на предмет додержання вимог законодавства, суттєвим є також з'ясування, до чого призвело вчинення такого правочину з огляду як на обставини, за яких (чи під час яких) такий правочин вчинено, так і як на учасників цих правовідносин;

- як вбачається з матеріалів справи, відповідач наголошував, що Договір банківського вкладу від 25 лютого 2015 року укладено у період дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою, зокрема, зупинено відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в ПАТ «Дельта Банк». Відповідач стверджував, що про цю постанову керівництву банку повідомлено 15 січня 2015 року, чим і обґрунтовано проведення перевірки на предмет виявлення нікчемних правочинів, укладених після цієї дати. В переліку таких договорів був Договір банківського вкладу від 25 лютого 2015 року, з огляду на дату його укладення, а одним із аргументів відповідача в обґрунтування правомірності своїх дій та рішень є те, що внаслідок укладення Договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року ОСОБА_8 як один із кредиторів ПАТ «Дельта Банк» отримав можливість збільшити суму відшкодування за своїм вкладом у цьому банку;

- вказаним доводам відповідача суди попередніх інстанцій оцінки не надали, не з'ясували та не дослідили правового статусу ОСОБА_8 у відносинах з ПАТ «Дельта Банк». Зокрема поза їх увагою залишились доводи відповідача про те, що ОСОБА_8 є кредитором банку і внаслідок укладення Договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року може мати перевагу у їх задоволенні, оскільки кошти, зараховані на депозитний рахунок позивача останньому мали б відшкодовуватися за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не ОСОБА_8 в порядку черговості відповідно до ст.52 Закону №4452-VI. Тобто відповідач вважає, що укладення ПАТ «Дельта Банк» з позивачем Договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року призвело до збільшення розміру суми вкладу ОСОБА_8, яка може бути відшкодована за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Власне в цьому відповідач і вбачає отримання кредитором не передбачених законодавством переваг у задоволенні своїх вимог, що в підсумку й слугувало підставою для визнання Договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року нікчемним і прийняття наказу від 16 вересня 2015 року № 813 щодо застосування наслідків нікчемності;

- що стосується наслідків нікчемності, то цих обставин суди також не досліджували. Між тим з'ясування вищенаведених обставин, зокрема щодо наявності підстав, з якими Закон пов'язує нікчемність договору неплатоспроможного банку, а відтак і правомірність застосування наслідків нікчемності, є необхідним для повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи та вирішення питання про обґрунтованість позовних вимог;

- крім цього, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам відповідача про те, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи (вкладника) коштів від третьої особи (не сторони за договором банківського вкладу (депозиту), як і ситуативна зміна типових умов договору банківського вкладу суперечить законодавству і внутрішнім документам Банку, зокрема положенням пункту 10.1 Інструкції, а також пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк», затверджених Радою Директорів 20 березня 2013 року. Стосовно Правил варто відзначити, що Банк як публічна установа, яка надає свої послуги невизначеному колу осіб, зобов'язаний здійснювати свою діяльність у відповідності з вимогами законодавства та на однакових (заздалегідь встановлених) для усіх правилах обслуговування. За цими затвердженими правилами мали б діяти як сам банк, так і його клієнти, які, укладаючи певний правочин з банком, тим самим погоджуються з умовами надання банківських послуг, а також умовами договору (-ів) банківського вкладу (депозиту) відповідного виду, які банк пропонує своїм клієнтам. Відступлення від правил, встановлених внутрішніми документами банку, за відсутності для цього законних підстав, може за певних обставин свідчити про непередбачені/необґрунтовані переваги для окремого клієнта (вкладника);

- судами попередніх інстанцій не досліджено дані обставини, не надана їм належна правова оцінка;

- враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було повно та об'єктивно досліджено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не надана їм належна правова оцінка, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, оскільки відсутні підстави для невідшкодування коштів на користь позивача за рахунок Фонду.

Представник Уповноваженої особи та банку в судовому засіданні проти позову заперечила повністю, зазначивши, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договору №003-03616-250215 від 25 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро, на предмет виявлення договору (правочину), що є нікчемним з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб». Укладення договору здійснено поза межами банківських правил, що надано перевагу іншій фізичній особі, в отриманні коштів Фонду, коли як позивач уклала договір під час дії заборони на укладення договорів у зв'язку із визнанням банку проблемним, фактично грошові кошти на рахунок банку не перераховувала.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2015 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір №003-03616-250215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро.

Згідно пункту 1.2 договору сума вкладу становила 1500 євро.

На виконання умов пункту 1.6. укладеного договору, позивачу було відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку або готівкою через касу банку в день укладання сторонами договору.

При цьому, між позивачем та банком одночасно укладено додаткову угоду №1 до договору №003-03616-250215 від 25 лютого 2015 року, відповідно до якої зарахування вкладу на рахунок може бути здійснено шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента.

25 лютого 2015 року, в день укладення договору та додаткової угоди №1, на рахунок позивача було перераховано суму вкладу у розмірі 1500 євро з поточного рахунку НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням №147 від 3 серпня 2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжила строк на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» до 2 жовтня 2015 року.

2 жовтня 2015 року Правління Національного банку України ухвалило постанову за №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

На підставі цієї постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвалила рішення №181 від 2 жовтня 2015 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якої Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» призначено Кадирова В.В., якому делеговано всі повноваження ліквідатора цього банку. З прийняттям цього рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату вкладникам їхніх вкладів в межах гарантованої суми відшкодування.

У вересні 2015 року позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду з клопотання роз'яснити причини не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування.

Листом №8821/3124 від 23 вересня 2015 року Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банку» позивача повідомлено, що згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», договір № 003-03616-250215 від 25 лютого 2015 року є нікчемним.

Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі Закон №4452-VI).

Відповідно до статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Статтею 27 Закону №4452-VI визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За приписами вказаної норми, в редакції чинній на час укладення договору№003-03616-250215 від 25 лютого 2015 року, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ "Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами", затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

За змістом пунктів 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства можна дійти висновку про те, що передбачені Законом №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону №4452-VI). Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського вкладу.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 Цивільного кодексу України).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (стаття 1058 Цивільного кодексу України).

На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу (стаття 1062 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.6 «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого постановою Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516 (далі - Положення №516), грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Для вкладників - фізичних осіб банк зобов'язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду, крім випадків, передбачених законодавством України.

За змістом пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до пункту 10.1 Інструкції якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється в такому порядку: фізична особа має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу; між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок.

Згідно пунктів 1.5, 1.6 Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Зі змісту наведених вище положень Інструкції вбачається, що при відкритті депозитного рахунку за договором банківського вкладу кошти на такий вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи (вкладника) зараховуються саме від цієї особи (у будь-який спосіб: готівкою через касу банку або ж шляхом безготівкового перерахунку, але з власного банківського рахунку такої особи). Крім того, заборону на зарахування на вкладний (депозитний) рахунок коштів від третіх осіб передбачено також п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта Банк», затверджених Радою Директорів ПАТ «Дельта Банк» 20 березня 2013 року.

Позивача не включено до Переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним Договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Цьому рішенню передувала перевірка на предмет виявлення нікчемних правочинів (договорів), призначена за наказом Уповноваженої особи Фонду від 29 травня 2015 року №408 і за наслідками якої складено протокол, в якому зазначено про виявлені факти порушень вимог законодавства.

Судом встановлено, що Уповноважена особа не включила позивача до переліку, сформованого відповідно до статті 27 Закону №4452-VI. Також судом встановлено, що позивач не включений і в перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.

Надаючи оцінку доводам позивача про неправомірність винесеного наказу, помилкове невключення позивача до переліку, та в подальшому до Загального реєстру, з огляду на нікчемність правочину, суд виходить із редакції нормативних актів, що діяли станом на час виникнення спірних правовідносин, та із наступного.

Відповідно до статті 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

- повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

- звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Згідно із статтею 38 Закону №4452-VI Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

При цьому, відповідно до вказаної норми, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, як:

- пункт 7 частини третьої статті 38: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- пункт 9 частини третьої статті 38: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 року №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних банк зобов'язано не допускати провадження будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Наказом від 03.11.2014 року №2650 ПАТ «Дельта Банк» закріпило вищевказані обмеження.

За загальним правилом, законодавством не передбачено отримання фізичною особою відшкодування в розмірі, що перевищує 200000 грн.

Інформаційним листом ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2014 року «Щодо здійснення переказів між рахунками фізичних осіб-резидентів у ПЗ CashDesk» визначено, що перед здійсненням переказу коштів на вкладний (депозитний) рахунок третьої особи-резидента необхідно укласти договір банківського вкладу та додаткову угоду до договору банківського вкладу з третьою особою. Після відкриття депозитного рахунку, підписує з третьою особою додаткову угоду до договору банківського вкладу щодо можливості безготівкового поповнення відкритого вкладного (депозитного) рахунку шляхом зарахування коштів в національній валюті з поточного рахунку відправника.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 року №365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.

Згідно пункту 5.5. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затвердженому рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» протокол №14 від 20.03.2013 року зарахування/внесення вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника або готівкою.

Вищевказані умови були враховані пунктом 1.8. договору банківського вкладу (депозиту), однак, одночасно із укладенням договору додатковою угодою №1 від 26.02.2015 року до основного договору, були змінені.

З наданого Уповноваженою особою реєстру операцій вбачається, що ОСОБА_8 25.02.2015 року здійснив наступні платіжні операції з основного рахунку НОМЕР_3 на загальну суму 3499 Євро: в розмірі 1500 Євро та 1999 Євро.

Кошти в розмірі 1500 Євро надійшли на рахунок вкладника ОСОБА_5 25.02.2015 року по угоді №003-03616-250215 від 25.02.2017 року, без здійснення позивачем внесення коштів до каси банку та без перерахування коштів з іншого рахунку позивача.

Відповідачем підтверджено, що ОСОБА_8 є кредитором банку, заявив кредиторську вимогу за заборгованістю, що виникла за всіма договорами, укладеними ним із АТ «Дельта Банк» та за іншими видами заборгованості, у сумі всіх належних йому коштів.

При цьому, ОСОБА_8 13.10.2015 року отримав від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 192683,30 грн., які складаються із виплат по різним рахункам, у тому числі по основному рахунку НОМЕР_3 «Ощадна картка» в розмірі 3,92 грн. (т.2 а.с.149).

Згідно висновку протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» від 15.09.2015 року, комісією вирішено:

- затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, перелік яких наведено в Додатку №1 (згідно виписки з додатку №1 у нього включений договір банківського вкладу (депозиту) №003-03616-250215 від 25.02.2015 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Дельта Банк»);

- вважати раніше затверджені Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» протоколи діючими виключно в тій частині, що не суперечить рішенню комісії, прийнятому цим протоколом;

- надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» даний протокол засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за вкладними операціями;

- запропонувати Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

У зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015 року нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку №1, що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами Банку після 16.01.2015 року включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, винесено оскаржуваний наказ від 16.09.2015 року №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) з вкладними операціями», із врахуванням додатків, яким зобов'язано відповідальних осіб:

- застосувати наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) що є нікчемним з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI та перелік яких наведено в Додатку №1 до цього наказу:

- - у строк до 18.09.2015 року забезпечити:

- - - автоматизацію процесу формування бухгалтерських проводок по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії договорів або дострокового їх розірвання, на рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов договорів, перелік яких наведено в додатку №1 до цього наказу, згідно до реєстру операцій, наведеному в додатку №2 до цього наказу;

- - - автоматизацію процесу сторнування процентів, нарахованих відповідно до умов Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- - у строк до 18.09.2015 року забезпечити перевірку сформованих проводок по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії договорів або в разі дострокового їх розірвання, на поточні рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов договорів, перелік яких наведено в додатку №1 до цього наказу на відповідність реєстру операцій, наведеному в додатку №2 до цього наказу, та призначень платежу за такими проводками, а також здійснити фактичне підтвердження таких проводок;

- - врахувати залишки на рахунках отримувачів та платників за операціями перелік яких наведено в Додатку №2 до цього наказу, після застосування наслідків нікчемності, при формуванні Повного переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- - у строк до 29.09.2015 року направити особам, перелік яких наведено в Додатку №3 до цього наказу повідомлення нікчемність правочинів згідно статті 38 Закону України «Про систему гарантування в фізичних осіб».

Протоколом від 22.09.2015 року та наказом №836 від 22.09.2015 року вирішено не застосовувати наслідки нікчемності правочинів, сума залишку на рахунках яких станом на 03.03.2015 року становила менше 200000 грн, в частині повернення платникам, які перерахували кошти на вклади за такими договорами, у додатки включено спірну операцію, метою незастосування наслідків було усунення можливості подвійного отримання коштів за наяності судових рішень (т.2 а.с.107-111).

Позивачу направлено повідомлення про нікчемність спірного правочину, за результатами якого на рахунок позивача з рахунку іншої фізичної особи надійшли грошові кошти.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить із того, що предметом спору є бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо невключення позивача до переліку вкладників у зв'язку із застосуванням наслідків нікчемності договору, та похідна вимога про зобов'язання Уповноважену особи включити позивача до Переліку вкладників та надати до Фонду додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників.

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство України розділяє два самостійні види:

1) нікчемного правочину, з підстав, визначених статтею 228 Цивільного кодексу України, наслідки нікчемності якого застосовуються судом, та,

2) нікчемного правочину з підстав визначених частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI, визначення якого нікчемним може бути ініційовано суб'єктом владних повноважень.

При цьому, нікчемним є правочин з моменту його укладення, а набуття правочином статусу нікчемного не пов'язуються із будь-яким управлінським рішенням.

Уповноваженою особи встановлено нікчемність розглянутого правочину.

Заборона на проведену операцію прямо передбачена постановою про визнання банку проблемним, внутрішніми документами банку, застосовані підстави нікчемності визначені законом, отже, у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи по невключення позивача до Переліку вкладників та зобов'язання останнього до Фонду додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників та зобовязання Фонду відшкодувати кошти.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI підставою нікчемності правочину є, зокрема, те, що його укладення має на меті надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно пунктів 5-4 статті 2 Закону №4452-VI кредитор - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів до банку визначено у статті 52 Закону № 4452-VI, відповідно до частини 1 якої кредиторами четвертої черги, вимоги яких підлягають задоволенню за рахунок коштів, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, є вкладники - фізичні особи (у тому числі фізичні особи-підприємці), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Таким чином, спірний договір банківського вкладу від 25 лютого 2015 року правомірно визнаний нікчемним за пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, оскільки договір банківського вкладу від 25 лютого 2015 року укладено у період дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», якою, зокрема, зупинено відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в ПАТ «Дельта Банк» та вказаний договір із додатковою угодою суперечать внутрішнім документам банку та законодавству. Внаслідок укладення договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року ОСОБА_8, як один із кредиторів ПАТ «Дельта Банк», збільшив суму відшкодування за своїм вкладом у банку.

Оскільки кошти, зараховані на депозитний рахунок позивача мали бути відшкодовані саме ОСОБА_8 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах 200000 грн., а не позивачу в межах гарантованих 200000 грн., в чому і вбачається отримання кредитором не передбачених законодавством переваг у задоволенні своїх вимог, що в підсумку й слугувало підставою для визнання договору банківського вкладу від 25 лютого 2015 року нікчемним і прийняття наказу від 16 вересня 2015 року №813 щодо застосування наслідків нікчемності, Уповноваженою особою правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду.

Відповідно до частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про правомірність визнання нікчемним правочину на підставі пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі. Крім того, позовні вимоги до Фонду заявлені на майбутнє, а судовому захисту підлягають лише порушені позовні вимоги, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог до Фонду.

Керуючись статтями 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (вул. Щорсв, 26-Б, м. Київ, 01133), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016; бульвар Т.Шевченка, б. 33-Б, м. Київ, 01032), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020; вул. Щорсв, 36-Б, м. Київ, 01133), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 3 січня 2018 року.

Суддя І.О. Верба