Постановление суда № 71424434, 26.12.2017, Верховный Суд Украины (действует с 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.12.2017

Київ

К/9901/2248/17

826/23253/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі №826/23253/15 за позовом Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

З Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/2248/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції 22 грудня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі – ДПІ) залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, зокрема зобов’язано сплатити судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та надано строк – 30 днів з моменту отримання ухвали, виправити зазначені недоліки.

30 листопада 2017 року надійшло клопотання від Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому заявник просить продовжити строк виконання ухвали від 26 жовтня 2017 року або відстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи його тим, що з метою виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з податкового органу судових витрат на суму 487,20 грн. територіальним органом державної казначейської служби операції по рахунках ДПІ були зупинені. На підтвердження цих доводів ДПІ надає копію листа Управління державної казначейської служби України у Солом’янському районі м. Києва від 11.09.2017 №02-08/672, зі змісту якого вбачається, що у зв'язку з неможливістю Управлінням Казначейства самостійно визначити коди програмної класифікації видатків, економічної класифікації видатків та рахунки, з яких необхідно провести безспірне списання суми 487,20 грн., ДПІ запропоновано у строк 5 робочих днів з дати надходження вказаного запиту надати відповідну інформацію для безспірного списання коштів.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення такої сплати.

З врахуванням наведеного, та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право та можливість виконати запитувану казначейським органом інформацію з метою забезпечення безспірного списання коштів в межах бюджетних асигнувань, суддя вважає, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не виключають можливість ДПІ оплатити судові витрати у строк, визначений цією ухвалою.

Станом на 26 грудня 2017 року Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС України у місті Києві не усунула зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2017 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись частиною другою статті 332, пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Прийняти до свого провадження матеріали касаційної скарги № К/9901/2248/17.

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві в задоволенні клопотання про продовження строку виконання ухвали або відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі №826/23253/15 – повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз’яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова