Постановление суда № 71401614, 28.12.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47126/17

Провадження № 2-з/761/654/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м,Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_4, який є представником ОСОБА_2 (далі позивач) із позовною заявою до ОСОБА_3 (далі відповідач) про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 01.07.2016р. Одночасно представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу на праві власності вищевказану квартиру. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що між сторонами виник спір про право цивільне - щодо визнання недійсним договору дарування квартири. Крім цього, наявність у відповідача реальної можливості відчужити належне їй нерухоме майно протягом судового розгляду даної справи на користь третіх осіб з метою уникнення несприятливих наслідків та задля унеможливлення в подальшому повернення такого майна у власність позивача. Це у свою чергу призведе до фактичної неможливості своєчасно та в повному обсязі виконати постановлене судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд дослідивши матеріали позовної заяви, матеріали заяви про забезпечення позову дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Представник позивача належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову та не надав відповідних доказів такої необхідності, зокрема, що вказане нерухоме майно належить на праві власності відповідачу, а також, те що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Таким чином, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: