Постановление суда № 71291811, 20.12.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1392/17

Провадження № 2-з/524/133/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі

головуючого – судді Кривич Ж.О.,

з участю секретаря судового засідання – Коваль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду 18.12.2017 року із заявою про забезпечення позову, яка передана судді 19.12.2017 року.

В заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Кременчуцької міської ради, Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради про визнання рішення незаконним.

У зв’язку з тим, що третя особа по справі ОСОБА_2 має намір отримати дозвіл на будівництво на спірній земельній ділянці чи продати, ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майнові права на земельну ділянку площею 0,006 га (кадастровий номер 5310436100:08:005:0827), яка знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул.. А.Маслова, 29-Б шляхом заборони вчиняти будь-які дії відносно вказаної ділянки.

Суд, вивчивши матеріали заяви, приходить до наступних висновків.

Ч. 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У відповідності до роз’яснень, наведених в п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановивши, що заявник, всупереч вищевикладеному, належним чином не обґрунтував причин та необхідності застосування вибраного ним виду забезпечення позову, окрім того, не надано жодних доказів на підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову з урахуванням наведених вище вимог закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у такий спосіб, у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 150, 153, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя