№ 71287650, 16.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6634/15-п

3-в/415/50/17

ПОСТАНОВА

16.10.17 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Грибанова Л.О., розглянувши Подання Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області «Про вирішення питання щодо доцільності подальшого виконання Постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2015 року – про накладення адміністративного стягнення, у виді – адміністративного арешту, строком на 7 діб, стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП,

встановив:

05 жовтня 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшло Подання Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 02 жовтня 2017 року – «Про вирішення питання щодо доцільності подальшого виконання Постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2015 року – про накладення адміністративного стягнення, у виді – адміністративного арешту, строком на 7 діб, стосовно ОСОБА_1О.», в обґрунтування якого покладено неможливість виконання зазначеної Постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2015 року з причин неперебування правопорушника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 Лисичанського міського суду Луганської області від 06 жовтня 2015 року за скоєння злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, на підставі ст.71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі, - протягом тривалого часу за місцем свого мешкання – по вулиці Артема, 80, міста Привілля.

У судовому засіданні встановлено, що:

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2015 року (а.с.3) правопорушника ОСОБА_1 визнано винним – у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню, у виді – адміністративного арешту, строком на 7 діб,

згідно довідки адміністрації ІТТ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 26 вересня 2016 року «Про утримання гр. ОСОБА_1 в ІТТ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області» (а.с. 5), - 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 взято під варту за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та 27 листопада 2015 року останнього – етаповано до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор»;

відповідно до ОСОБА_2 Лисичанського міського суду Луганської області від 06 жовтня 2015 року (а.с. 4) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, з призначенням, на підставі ст.71 КК України, остаточного покарання, у виді – позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;

згідно відомостей, зазначених у довідці щодо судимостей ОСОБА_1 від 11 вересня 2017 року (а.с.6), 16 лютого 2016 року останній – прибув до установи відбування покарань, а саме – Волинської ВК №20 Запорізької області, - для відбування покарання, призначеного вищевказаним ОСОБА_2 Лисичанського міського суду від 06 жовтня 2015 року, у виді – 3 років 1 місяця позбавлення волі, де перебуває до теперішнього часу, тощо.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також, дослідивши надані у судове засідання письмові матеріали справи, суд, враховуючи положення ст.247 п.п.5),6),9) КУпАП, на підставі до яких, – провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі –

видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення (п.5),

скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність (п.6),

смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі (п.9),

вважає за доцільне – Подання Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 02 жовтня 2017 року – «Про вирішення питання щодо доцільності подальшого виконання Постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2015 року – про накладення адміністративного стягнення, у виді – адміністративного арешту, строком на 7 діб, стосовно ОСОБА_1О.», – задовольнити, оскільки, виходячи із загальновизнаного принципу права та неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів, закріпленого, як у національному законодавстві, зокрема, у Конституції України (ст.58 ч.1), так і в міжнародно-правових актах, зокрема, в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (ст.7), відповідно до якого – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, – під час судового розгляду встановлено, що, згідно санкції ст.130 ч.1 КУпАП у чинній редакції (Закон України за №1446-VIII від 07 липня 2016 року) – адміністративне стягнення – у виді адміністративного арешту, яке, відповідно до загальновизаних положень, – є більш суворішим, ніж стягнення, визначене у діючій нормі – у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами (стосовно водіїв) та у виді штрафу (стосовно інших осіб), – виключено, що, за вказаних умов, на думку суду, – є підставою для припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у безумовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.247, ст.283, ст.302, ст.304 КУпАП, суд –

постановив:

Подання Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 02 жовтня 2017 року – «Про вирішення питання щодо доцільності подальшого виконання Постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2015 року – про накладення адміністративного стягнення, у виді – адміністративного арешту, строком на 7 діб, стосовно ОСОБА_1О.» – задовольнити.

Виконання Постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 10 листопада 2015 року – про накладення адміністративного стягнення, у виді – адміністративного арешту, строком на 7 діб, стосовно ОСОБА_1, – припинити

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: