Постановление суда № 71281013, 19.12.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2606/17

Справа № 754/14653/16-ц

У Х В А Л А

19 грудня 2017 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання.

15.12.2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та шляхом заборони відповідачці вчиняти певні дії. Дана заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після її смерті відкрита спадкова справа, відповідно до матеріалів якої єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 У зв"язку з тим, що право власності за Договором довічного утримання перейшло до відповідачки, вона може скористатися своїм правом відчуження або фіктивного відчуження права власності на дану квартиру, що у подальшому утруднути або зробить неможливим виконання судового рішення. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даною завою.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, предметом даного позову є розірвання договору довічного утримання від 11.06.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті відкрита спадкова справа у П"ятнадцятій Київській державній нотаріальній конторі, що підтверджується відповідним листом. За інформацією нотаріальної контори єдиним спадкоємцем, який на даний час подав заяву про прийняття спадщини, є позивач ОСОБА_1

У своїй заяві позивач ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру та заборони відповідачці вчиняти певні дії, зважаючи на те, що після смерті ОСОБА_2 відповідачка може відчужити квартиру.

Але ж слід зазначити, що 11.08.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений Договір дарування квартири АДРЕСА_1 (а.с.7-8 т.1). Будь-яких відомостей про те, що вказаний Договір був розірваний або визнаний судом недійсним, суду надано не було.

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, той факт, що власником квартири АДРЕСА_1 на даний час є ОСОБА_1, що позбавляє відповідачку можливості вільно розпоряджатися нерухомим майном, суддя вважає, що підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п′янадцяти днів з дня проголошення.

Суддя: