Решение № 71260916, 18.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 р. Справа № 804/7663/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засідання ОСОБА_2, за участі: позивача: представника позивача: представника відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департамента патрульної поліції про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 50038, АДРЕСА_1) звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3), з позовними вимогами:

-визнати нечинним та скасувати Наказ ДПП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП в м. Кривому Розі ДПП від 18.09.2017 року №1425 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідальності ОСОБА_3;

-зобовязати відповідача усунути допущені порушення прав ОСОБА_3, зняти дисциплінарне стягнення;

- стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 18.09.2017 №1425 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП в м. Кривому Розі ДПП», зокрема, на позивача накладено дисциплінарне стягнення попереджено про неповну посадову відповідальність. Однак, позивач вважає даний наказ протиправним, оскільки він прийнятий з неповним з'ясуванням всіх обставин, а також без дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого чинним законодавством України. Звертає увагу суду, на те, що в його діях не було порушень службової дисципліни при виконанні ним службових обовязків на посаді інспектора роти №3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції. Про проведення службового розслідування позивача повідомлено не було. Службове розслідування щодо ОСОБА_3 за фактами можливого порушення службової дисципліни 06.07.2016 року, на думку позивача, проведене з порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України та Дисциплінарного статуту ОВС України, в звязку з чим, наказ 18.09.2017 №1425 підлягає скасуванню, а порушені ним права позивача мають бути відновлені, шляхом зняття дисциплінарного стягнення та виплати коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням.

Також, 13.12.2017 року позивач надав до суду заперечення, в якому зазначив, що згідно ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС, якщо сплинув строк для накладення дисциплінарного стягнення, то жодним нормативно правовим актом не передбачається можливість видачі нового наказу у звязку з допущенням помилок у попередньому. В звязку з чим просив суд не долучати до матеріалів справи наказ від 24.11.2017 року № 5750.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.02017 року відкрито провадження у справі № 804/7663/17 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.12.2017 року.

12.12.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2017 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд адміністративний позов задовольнити.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що позивач всупереч інтересам служби, переслідуючи мету одержання неправомірної вигоди, визнав пріоритет особистих інтересів у своїй діяльності над державними та службовими інтересами. Департамент патрульної поліції при винесенні рішення про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність за порушення дисципліни, дотримався встановленого порядку призначення та проведення службового розслідування, вимоги чинного законодавства України не порушено, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та заперечення відповідача, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши представників сторін, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 50038, АДРЕСА_2, працює в НПУ з лютого 2016 року, з травня 2016 року перебуває на посаді інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі ДПП.

07.07.2017 року командиром роти №3 батальйону №3 УПП в м. Кривому Розі ДПП ОСОБА_6 складено рапорт на імя виконуючого обовязки начальника УПП в м.Кривому Розі ДПП, в якому ОСОБА_6 повідомив про можливе отримання неправомірної вигоди працівниками Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_7.

06.07.2017 під час денної зміни близько 13 год. 00 хв. під час телефонної розмови, використовуючи засіб мобільного зв'язку екіпаж «Атлас 0310» у складі інспекторів роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_7 ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9, повідомили ОСОБА_6, що їхній екіпаж зупинив транспортний засіб під керуванням водія, який має ознаки алкогольного сп'яніння та який не має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Вищевказаний екіпаж також повідомив лейтенанта поліції ОСОБА_6, що вони мають намір доставити водія до КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР задля проходження медичного огляду з метою виявлення у водія ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Після проведення огляду в КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР екіпаж «Атлас 0310» повідомив лейтенанту поліції ОСОБА_6, що результат огляду негативний та водій зупиненого транспортного засобу, як було встановлено пізніше гр. ОСОБА_10 керуючи транспортним засобом продовжив рух. На питання лейтенанта поліції ОСОБА_6 до інспекторів екіпажу «Атлас 0310» чи були складені адміністративні матеріали відносно вище вказаного громадянина, інспектори патрульної поліції повідомили, що адміністративні матеріали відносно правопорушника не були складені у зв'язку з відсутністю достатніх доказів.

Приблизно через 15 хв. водій ОСОБА_10 був зупинений екіпажем «Атлас 0209», який виявив у водія відсутність посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Гр. ОСОБА_10 повідомив екіпажу «Атлас 0209», що екіпаж «Атлас 0310» не склав відносно нього адміністративні матеріали, тому що його друзі запропонували та передали інспекторам патрульної поліції неправомірну вигоду у розмірі 200 гривень.

На підставі наказу від 11.07.2017 року № 3277 проведено службове розслідування у відношенні інспектора роти №3 батальйону №3 лейтенанта поліції ОСОБА_3.

У ході службового розслідування встановлено, що під час несення служби з охорони громадського порядку та публічної безпеки, екіпаж у складі інспектора роти № 3 батальйону №3 УПП в місті ОСОБА_7 ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8, інспектора роти № 3 батальйону № 3 УПП в місті ОСОБА_7 ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора роти № 3 батальйону № 1 в місті ОСОБА_7 ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_9 виявили факт керування транспортним засобом ВАЗ 2101 без посвідчення водія відповідної категорії гр. ОСОБА_10, однак відносно останнього не було складено жодного адміністративного матеріалу. Під час службового розслідування уникаючи відповідальності, інспектор роти № 3 батальйону № З УПП в місті ОСОБА_7 ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та інспектор роти № 3 батальйону №3 УПП в місті ОСОБА_7 ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 відмовились надавати пояснення на підставі статті 63 Конституції України. Таким чином вбачаються ознаки дисциплінарного проступку в діях інспектора роти № 3 батальйону № 3 УПП місті ОСОБА_7 ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3, в частині неналежного виконання вимог частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту орга внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Висновком службового розслідування встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог ч. 1 ст. 18, ч. ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2016 № 3460-ІV, Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 4/1 від 05.01.2016, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, протокол оперативної наради при керівництві Департаменту патрульної поліції № 1 від 03.02.2017, керуючись ст. 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ інспектору роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_7 ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідальність.

На підставі висновку службового розслідування відносно позивача за фактами порушення ним службової дисципліни, для запобігання таких порушень у подальшій роботі, керуючись статтями 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІV, відповідачем 18.09.2017р. прийнято наказ №1425 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП в м. Кривому Розі ДПП», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні службової дисципліни, підпункту 1 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», підпункту , частини 1, статті 18, Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 1 частини 1 статті 64 Закону України, Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 4/1 від 05.01.2016, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, протоколу оперативної наради при керівництві Департаменту патрульної поліції № 1 від 03.02.2017 керуючись статті 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, інспектору роти № 3 батальйону № 3 УПП в місті ОСОБА_7 ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_3 у відповідності до пункту 5 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» оголосити неповну посадову відповідність.

Незгода позивача з вказаним наказом обумовила звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та надані учасниками справи пояснення, суд зробив такі висновки.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:

-неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

-професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

При цьому, згідно з п.4 Розділу 11 Закону України «Про національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_5 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

28.12.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року № 901-VІІІ, згідно з яким до набрання чинності Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (що затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" від 22.02.2006 року №3460-ІV, поширюється на поліцейських.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Отже, дотримання чинного законодавства України, належне виконання посадових (функціональних) обов'язків є складовою службової дисципліни, а порушення цих вимог є підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із частиною першою статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарних стягнень як попередження про неповну посадову відповідність.

Згідно з ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Проведення службових розслідувань в системі органів внутрішніх справ України передбачено та затверджено інструкцією про порядок про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом МВС України №230.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Інструкції затвердженої наказом МВС України №230 ця інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Згідно з ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно з п.1 розділу 2 Правил етичної поведінки наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

З огляду на наведене, суд вважає правомірним призначення службового розслідування у зв'язку з надходженням до відповідача рапорту від командира роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі, що містив інформацію про можливе отримання неправомірної вигоди працівниками Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі ДПП, зокрема інспектором роти №3 батальйону №3 лейтенанта поліції ОСОБА_3.

Також, відповідно до п.2.2.4 Інструкції про проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, встановлено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого субєкта у сфері протидії корупції.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно протоколу оперативної наради керівництва Департаменту патрульної поліції №1 від 03.02.2017 року інспектори патрульної поліції зобовязані здійснювати відеофіксацію документування адміністративних правопорушень.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність у порядку та на підставах, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.

Також ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Разом з тим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Відповідно до п. 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», до набрання чинності Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Отже, у ході службового розслідування було встановлено, що інспектор роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_7 ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3, виявивши вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення гр. ОСОБА_10 не вжив всіх необхідних заходів за для притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також здійснюючи виконання службових обов'язків з охорони громадського порядку та підтримання публічної безпеки не здійснював обов'язкову відеофіксацію адміністративного правопорушення.

Дослідивши наявні матеріали справи, можна стверджувати, що дії позивача містять ознаки корупційного правопорушення.

При цьому, порядок накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідає вимогам Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460, а відповідачем при визначенні виду дисциплінарного стягнення інспектора роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в місті ОСОБА_7 ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 було здійснено з врахуванням всіх обставин та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність.

На обґрунтування позову позивач посилається на порушення його прав, в звязку з процесуальними порушеннями при проведенні службового розслідування, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Стосовно твердження позивача про те, що ним не було отримано інформацію про підстави проведення службового розслідування, то згідно з Інструкцією про проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджену наказом МВС №230 від 12.03.2013 року не передбачено повідомлення, посадовій особі відносно якої проводиться службове розслідування , про підстави проведення службового розслідування.

Крім того, п.6.3 Інструкції визначаються права особи стосовно якої проводиться службове розслідування , до яких входять:

- отримування інформації про підстави проведення такого розслідування.

- брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

- висловлювати письмові зауваження щодо обєктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).

- відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

- за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

З аналізу вищевикладеної норми, можна дійти висновку, що отримання інформації про підстави проведення службового розслідування є правом позивача, а не обовязком особи яка проводить службове розслідування. При цьому, в ході службового розслідування позивач скористався своїм правом відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України та відмовився давати будь які пояснення з приводу зупинення транспортного засобу під керуванням гр. ОСОБА_10, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.6.3.6 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» від 12.03.2013 № 230 небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладанню дисциплінарного стягнення, тому службове розслідування було проведено відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та будь-яких порушень цих вимог не було встановлено при розгляді справи.

Також, під час проведення службового розслідування позивач не заявляв жодних клопотань про допит свідків, не давав письмових пояснень та відмовився від будь яких свідчень.

Щодо звернення позивачем уваги суду на те, що відповідачем порушено строки проведення службового розслідування, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. та п.5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої Наказом МВС України 12.03.2013 року № 230, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Так, службове розслідування призначено 11.07.2017 року, відповідно до Наказу ДПП № 3277 від 11.07.2017 року.

Згідно рапорту тимчасово виконуючого обовязки начальника управління патрульної поліції в м. Кривому Розі ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_11, продовжено строк службового розслідування на 1 місяць.

Отже, відповідачем дотримано строки проведення службового розслідування передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо порушення порядку проведення службового розслідування та твердження позивача про необізнаність стосовно обставин призначення та проведення такого розслідування, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та приходить до висновку, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої Наказом МВС України 12.03.2013 року № 230.

Відповідно до ч.3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та відеозапис на цифровому носії (диск), з якого під час службового розслідування було встановлено, що з нагрудного відеореєстратора №АЕ 00059, що був виданий інспектору Цьомі В.В., в період часу вказаний у рапорті лейтенанта поліції ОСОБА_6 інспектор Цьома В.В. зафіксував проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КЗ «Криворізький психоневрологоічний диспансер» ДОР, а саме з 13 год.42 хв. 30 сек. до 13 год. 53 хв. 43 сек.

Позивач вказує на порушення процедури ознайомлення його з наказом про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, оскільки його ознайомив з наказом не начальник Управління патрульної поліції.

Відповідно до положення про Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі ДПП, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 19.05.2016 року № 996 начальник Управління організовує роботу Управління, забезпечує виконання покладених на Управління завдань. Отже, начальник ДПП правомірно письмово наказав начальнику УПП в м. Кривому Розі ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_11 довести зміст наказу від 18.09.2017 року №1425 під особистий підпис ОСОБА_3

Стосовно зазначення позивачем факту про притягнення його до дисциплінарної відповідальності поза межами шестимісячного строку, то таке твердження позивача не відповідає дійсним обставинам справи, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі наказу ДПП від 11.07.2017 р. № 277 проведене службове розслідування, строк проведення службового розслідування було продовжено на 1 місяць, згідно рапорту тимчасово виконуючого обовязки начальника управління патрульної поліції в м. Кривому Розі ДПП, 08.09.2017 року складено висновок за наслідками службового розслідування та 18.09.2017 року наказом №1425 від 18.09.2017 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3

У звязку з невірним формулюванням виду дисциплінарного стягнення в тексті спірного наказу №1425 від 18.09.2017 року Департаментом патрульної поліції прийнято наказ від 24.11.2017 року № 5750, яким внесено зміни до оскарженого наказу Департаменту патрульної поліції від 18.09.2017 року №1425 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП в м. Кривому Розі ДПП». У судовому засіданні позивач зазначив, що з наказо від 24.11.2017 року №5750, його ознайомлено не було.

Оскільки, дисциплінарне стягнення на ОСОБА_3 накладено протягом місяця з дня закінчення службового розслідування, то відповідачем дотримано строків визначених ст.16 Дисциплінарного статуту.

Стосовно наданого відповідачем листа Прокуратури Дніпропетровської області від 12.12.2017 року, яким повідомлено, що другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420170400000001162 від 19.09.2017 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України, за фактом можливого одержання неправомірної вигоди працівниками УПП в м. Кривому Розі, на даний час триває досудове розслідування.

На думку суду, безпідставним є посилання позивача та відповідача на факт початку кримінального провадження прокуратурою Дніпропетровської області та повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення не свідчить про його винність у вчиненні таких неправомірних дій, оскільки відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення взагалі зі служби в поліції, що передбачена п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII.

Суд наголошує, що посилання позивача на необ'єктивність службового розслідування не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки всі необхідні та достатні заходи щодо його проведення реалізовано: прийнято наказ про проведення службового розслідування, відібрано пояснення у позивача (небажання особи надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення), проведено аналіз інших документів тощо.

Оцінюючи докази, які були досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи у їх сукупності, приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості субєкта владних повноважень, під час прийняття наказу, який є предметом оскарження у справі, щодо попередження ОСОБА_3 про неповну посадову відповідальність позивача у справі діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавство України, оскільки за результатами проведеного службового розслідування, яке проведене з дотриманням встановленого законом строку та порядку, встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни (виявивши вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення гр. ОСОБА_10 не вжив всіх необхідних заходів за для притягнення особи до адміністративної відповідальності), що є визначальним для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, оскільки працівники поліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обовязків працівників поліції, які приймаючи присягу, приймають обовязок своїми діями всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, а вчинений позивачем вчинок призвів до приниження професійної репутації та авторитету органів внутрішніх справ, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання Наказ ДПП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП в м. Кривому Розі ДПП від 18.09.2017 року №1425 відповідача протиправними.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 50038, АДРЕСА_1) про визнання нечинним та скасування Наказу ДПП Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП в м. Кривому Розі ДПП від 18.09.2017 року №1425 (Департамент патрульної поліції, 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста,3, ЄДРПОУ: 40108646) в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідальності ОСОБА_3; зобовязання відповідача усунути допущені порушення прав ОСОБА_3, зняти дисциплінарне стягнення; стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням.

Керуючись ст. 72, 73, 242-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Департамента патрульної поліції про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАСУ безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 22.12.2017 року

Суддя В.В ОСОБА_1