Решение № 7125321, 09.06.2008, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКО! ОБЛАСТІ

Справа №22ц-4263/08Головуючий в І інстанції Овчаренко Н.Г

Категорія 5 іДоповідач Кузнецов В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2008 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів- Кузнецо ва В. О., Лачен кової О. В.

при секретарі - Горобець КВ.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду М. Дніпропетровська від 10 грудня 2007 року

за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпрометробуд» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану додаткову відпустку, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої позовні вимога тим, що з 07.06.2004 року працював у ВАТ «Дніпрометробуд» проходчиком п'ятого розряду підземних робіт з повним робочим днем під землею. Оскільки заробітна плата не виплачувалася у повному обсязі та не надавалася додаткова відпустка, 04.07.2005 року він написав заяву про звільнення через невиконання відповідачем законодавства про працю за ч.3 ст. 38 КЗпП України. Але відповідач його звільнив за ч.1 ст. 38 КЗпП України, не виплативши йому вихідну допомогу та не оплативши додаткову відпустку. Остаточний розрахунок при звільненні був проведений відповідачем 16.08.2005 року не в повному обсязі. Просив суд змінити формулювання причини його звільнення, стягнути з відповідача невиплачену вихідну допомогу, недоплачені суми остаточного розрахунку при звільненні з урахуванням компенсації за невикористану додаткову відпустку та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено у повному обсязі

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2007 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи .

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст, 309 ч. 1 п.п. 3, 4 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю. умови колективного чи трудового договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зміну формулювання причини звільнення та стягнення вихідної допомоги, суд першої інстанції посилався на те, що мали місце затримки у виплаті заробітної плати, але визнав це незначним порушенням законодавства про працю, оскільки затримка мала місце через наявність заборгованості по розрахунках з відповідачем; з боку інших підприємств. Однак з такими висновками суду погодитися не можна. В суді було встановлено порушення відповідачем вимог передбачених ст. 1 і 5 КЗпП України., а тому позивач мав право на розірвання трудового договору на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України у визначений ним строк. Відповідач же у порушення вказаної норми звільнив позивача за ч.1 ст. 38 КЗпП України . Тому колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача, що затримка виплати зарплати мали місце через заборгованість інших підприємств по розрахунках за виконані об'єми робіт, не є підставою для відмови у розірванні трудового договору за ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Не можна погодитися і з тими доводами, що позивач був обізнаний про затримку виплат зарплати, оскільки це передбачено колективним договором, оскільки ці положення колдоговору не можна вважати законними, так як вони проти ричать вимогам ст. 115 КЗпП України.

У відповідності до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору ( статгі 38 і 39 ), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі , передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму тримісячного середнього заробітку! вихідну допомогу ) у розмірі 3476, 91 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині , суд першої інстанції послався на те, що не було встановлено порушення трудових прав позивача відповідачем. , які б призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагали б від позивача будь - яких зусиль для організації свого життя. Однак колегія суддів вважає, що з таким висновком суду погодитися не можна. В ході розгляду справи було встановлено порушення законних прав позивача, а саме неодноразова затримка виплати заробітної плати, що в свою чергу і призвело до моральних страждань позивача, втрати ним нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. А тому колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 1000 грн.

Доводи позивача про те, що відповідачем порушувались його права в частині ненадання додаткової щорічної відпустки в судова засіданні не знайшли свого підтвердження. Навпаки згідно із відповіддю територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області (а.С-45) на звернення працівників ВАТ «Дніпрометробуд», порушень трудового законодавства з боку відповідача не встановлено.

Оскільки звільнення позивача відбулося у день написання ним заяви, мала місце затримка проведення остаточного розрахунку, але відповідач самостійно на день проведення остаточного розрахунку 16.08.2005 року нарахував та виплатив у добровільному порядку позивачеві середній заробіток за час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні, проти чого сторони не заперечували. Стягнення оплати 37 грн. за проведення медичного огляду при прийомі на роботу не передбачено законодавством, а тому суд правомірно відмовив у позові в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати судовий збір у розмірі 59, 5 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 303, . 307, 309 ч.1 п. п.3.4. ст. 313 ЦПК України, колегія суддів. -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2007 року в частині відмови зміни формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та моральної школи - скасувати .

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 04 липня 2005 року згідно наказу № 64 -к зі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням „ на ч.3 ст. 38 КЗпП України „ за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „ Дніпрометробуд „ внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства , , Дніпрометробуд „ на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 3476, 91 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ Дніпрометробуд „ на користь держави судовий збір у розмірі 59, 5 грн. ( УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська , ЄДРПОУ 24245686, ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31417537700004, код платежу 22090100, код налогової інспекції 0462 ) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 30 грн. { УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська , ЄДРПОУ 24245686, ГУДКУ у Дніпропетровській області , МФО 805012, р/р 31212259700004, код платежу 22050000, код налогової інспекції 0462).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.