Постановление суда № 71241785, 21.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

21 грудня 2017 року м. Київ № 826/6879/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковській А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної судової адміністрації України та представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду

позовної заяви ОСОБА_2

до Державної судової адміністрації України,

Комісії з добору кандидатів для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,

за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державної судової адміністрації України, Комісії з добору кандидатів для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідачі), за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (далі - треті особи), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

На адресу суду надійшли клопотання представників Державної судової адміністрації України та третьої особи - ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2, з підстав пропуску останнім строку звернення до суду з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування зазначених клопотань заявники вказали на те, що позивач оскаржує рішення Комісії з добору кандидатів для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з добору кандидатів для призначення членами Вищої Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оформлене протоколом №1 від 25.10.2016 року та №2 від 26-27.10.2016 року, а також наказ Державної судової адміністрації України від 28.10.2016 року№331/к, тоді як позовну заяву подано до суду лише 26.05.2017 року, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною третьою статті 99 КАС України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла станом на час звернення позивача до суду з даним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з положеннями пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк у місяць, у даній категорії спорів, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).

Згідно зі статею 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент звернення до суду з даним позорвом), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, залишення позовних вимог без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви про порушення своїх прав, як учасника конкурсу, позивач дізнався з отриманих поштою 19 та 22 травня 2017 року від Львівської обласної громадської організації "Вибір" та громадянина ОСОБА_6, витребуваних інформації та копій документів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотань Державної судової адміністрації України та представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Комісії з добору кандидатів для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов