Решение № 71240108, 19.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування листа-вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерного товариства "Дніпровська теплоелекртоцентраль" звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування лист-вимога, в якому просить: визнати протиправними та скасувати – вимогу Східного офісу Держаудитслужби від 05.04.2017 року № 04-05-15/3185.

В обґрунтування позову зазначено, Східним офісом Держаудитслужби відповідно до п. 1.2.3.1 плану роботи Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2016 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» за період з 01.01.2011 по 30.11.2016, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 13.03.2017 № 04.05-19/2. За результатами ревізії ПАТ «Дніпровська ТЕЦ», на думку ревізором виявлено порушення, що призвели до втрат ресурсів на загальну суму 3 597 096,14 грн. з яких відшкодовано в ході ревізії на суму 346 801,23 грн. та не усунуто в період ревізії на суму 3 250 29,4,91грн. ПАТ «Дніпровська ТЕЦ» категорично не погоджується з такою вимогою та вважає її передчасною, такою що порушує права підприємства та порушує встановлений законами України порядок притягнення до відповідальності.

Представник позивач надав до суду клопотання в просив позов задовольнити в повному обсязі та справу розглянути в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав до суду письмові заперечення в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність рішення, не заперечували проти розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження 19.12.2017 року Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесето зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження керуючись КАС України в редакції від 15.12.2017 року.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з’ясувавши всі обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що Східним офісом Держаудитслужби відповідно до п. 1.2.3.1 плану роботи Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2016 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» за період з 01.01.2011 по 30.11.2016, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 13.03.2017 № 04.05-19/2. За результатами ревізії ПАТ «Дніпровська ТЕЦ», на думку ревізором виявлено порушення, що призвели до втрат ресурсів на загальну суму 3 597 096,14 грн. з яких відшкодовано в ході ревізії на суму 346 801,23 грн. та не усунуто в період ревізії на суму 3 250 29,4,91грн.

Серед порушень було визначено: порушення вимог ст. 52, 58, 62 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-IV із змінами, Статутів Товариства, Положення про Виконавчий орган ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» затвердженого рішенням Загальних зборів Товариства (протокол від 17.09.2015 № 1) виплачено грошову винагороду працівникам Товариства за період з січня 2013 року по вересень 2016 року всупереч вимогам законодавства при відсутності контрактів, укладених ОСОБА_2 членами Виконавчого органу щодо встановлення винагороди на загальну сум 2 536 239 грн.

Внаслідок допущеного порушення Товариству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 536 239 грн. На зайво нараховані та виплачені суми по заробітній платі, грошовій винагороді зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску в сумі 500 976,32 грн., чим порушено вимоги ст.ст.7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07,2010 № 2464-IV із змінами. Внаслідок допущеного порушення Товариству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 500 976,32 грн.,

В порушення вимог п. 6.3.2 ДСТУ Б Д 1,1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 27.08.2013 №305, 4.1.2 ДСТУ Б Д. 1.1 - 3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» дод. А1. 13, А 2.13, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.07.2013 № 405, п.5, 18 таблиці «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за видами будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2009 №114. п.3.1.18 ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 зі змінами, завищено вартість виконаних ремонтних робіт та послуг, що призвело до незаконного перерахування Товариством коштів на суму 172 571,14 грн. (в т.ч, ТОВ «Будсервіс-Груп» - 87 456,54 грн., ТОВ «Профсервіс-Люкс» - 73 814,56 грн., ПП «Дніпроелектробуд» - 11 300,04 грн.) внаслідок завищення в актах розміру кошторисного прибутку, не підтвердження первинними документами праці робітників-монтажників зайнятих на ремонтних роботах (шкідливі умови праці), вартості послуг з надання дозвільної документації за повірку трансформаторів.

Внаслідок допущеного порушення Товариству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 172 571,14 грн. В порушення вимог ст, 256, ст.257, ст.258, 526, 612, 625 Цивільного кодексуУкраїни від 16.01.2003 № 435-ІV, п.5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 08.10.1999 № 237 без вжиття заходів претензійно-позовного характеру щодо стягнення дебіторської заборгованості по розрахунках з ДчП «Югвторметпром» ТОВ «Югпром В» списано дебіторську заборгованість щодо якої минув термін позовної давності, що призвело до втрати активів та недоотримання доходів ПАТ «Дніпровська ТЕЦ» на суму 40 508,45 грн. Внаслідок допущеного порушення Товариству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 40 508,45 грн.

24.04.2017 року ПАТ «Дніпровська ТЕЦ» було отримано лист - вимогу східного офісу Держаудитслужби № 04-05-15/3185 від 05.04.2017 року в якій, контролюючий орган, на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 № 2939 зі змінами, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2013 №550 із змінами, - вимагає: усунути виявлені порушення законодавства в установленному порядку.

Вирішуючи заявлений спір суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011 (далі - Положення), яке було чинним на момент проведення ревізії та формування вимог, визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону №2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм права дає суду підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та зазначити про їх наявність у вимозі, а також звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання ротиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 07.07.2015 року.

У справі, що розглядається, позивач просить визнати протиправною та скасувати лист вимогу від 05.04.2017 року № 04-05-15/3185, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для відповідача, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги про скасування листа-вимоги вимоги від 05.04.2017 року № 04-05-15/3185, оскільки вказана вимога може бути перевірена на правильність обчислення визначених збитків, як і наявність підстав для відшкодування таких збитків, судом, який розглядає позов про відшкодування збитків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог, оскільки позивачем обрано неналежний засіб правового захисту.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування листа-вимоги – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.