Постановление суда № 71208548, 22.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6348/17

У Х В А Л А

22 грудня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського обєднаного управління Пенсійного фонду, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання бездіяльності, дій незаконними та протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського обєднаного управління Пенсійного фонду, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про:

визнання таким, що не відноситься до виконавчого документа (листа), що не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;

визнання недійсним документу (анулювати) і скасування вимоги УПФУ №Ф-47 від 05.05.2011г.;

визнання, що у позивача, на законному рівні не виникали, не утворювались, відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності;

визнання відсутності підстав та повноважень у УПФУ щодо нарахування і стягнення заборгованості по ЄВС і інших платежів за період ведення СПД;

визнання відсутності підстав і повноважень у УПФУ на звернення до виконавчої служби і в суд із заявою як стягувач про примусове стягнення, зокрема щодо стягнення заборгованості на користь УПФУ, більш того з пенсії;

визнання відсутності повноважень і підстав для відкриття виконавчою службою провадження про примусове стягнення боргу за період ведення СПД;

визнання незаконною, протиправною та скасування постанови ДВС про відкриття провадження щодо стягненні боргу за період СПД за заявою неповноважного заявника УПФУ.

Відповідно до п.12 Перехідних положень КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зазначена позовна заява надійшла до суду 14.12.2017р., отже вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд зясовує її відповідність вимогам КАС України в редакції від 06.07.2005р., чинного та момент звернення до суду із вказаним позовом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Виходячи з рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п.3 ст. 7 КАС України), правила ст. 99 КАС України поширюються і на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено зокрема, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналась про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у адміністративному позові оскаржує вимогу УПФУ №Ф-47 від 05.05.2011г. та дії, які повязанні з нарахуванням відповідних платежів, з якою ознайомлена 01.07.2011р.

Окрім того, статтею 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

Як вбачається з адміністративного позову, позивач визнання просить визнати відсутность підстав і повноважень у УПФУ на звернення до виконавчої служби і в суд із заявою як стягувач про примусове стягнення, зокрема щодо стягнення заборгованості на користь УПФУ, більш того з пенсії; визнати відсутность повноважень і підстав для відкриття виконавчою службою провадження про примусове стягнення боргу за період ведення СПД; визнати незаконною, протиправною та скасування постанову ДВС про відкриття провадження щодо стягненні боргу за період СПД за заявою неповноважного заявника УПФУ, яка прийнята 02.10.2013р. Тобто, позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду.

Розглянувши матеріали позову та доданих до нього документів, суд дійшов висновку, що наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначено та судом з матеріалів позовної заяви не встановлено.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, у звязку з пропущенням строку звернення з вказаним адміністративним позовом до суду, причин поважності пропущення вказаного строку позивач до суду не надав.

Керуючись ст. ст. 155, 160, 165 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського обєднаного управління Пенсійного фонду, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання таким, що не відноситься до виконавчого документа (листа), що не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України «Про виконавче провадження»; визнання недійсним документу (анулювати) і скасування вимоги УПФУ №Ф-47 від 05.05.2011г.; визнання, що у позивача, на законному рівні не виникали, не утворювались, відсутня будь-яка заборгованість, у т.ч. по ЄСВ за час ведення суб'єкта підприємницької діяльності; визнання відсутності підстав та повноважень у УПФУ щодо нарахування і стягнення заборгованості по ЄВС і інших платежів за період ведення СПД; визнання відсутності підстав і повноважень у УПФУ на звернення до виконавчої служби і в суд із заявою як стягувач про примусове стягнення, зокрема щодо стягнення заборгованості на користь УПФУ, більш того з пенсії; визнання відсутності повноважень і підстав для відкриття виконавчою службою провадження про примусове стягнення боргу за період ведення СПД; визнання незаконною, протиправною та скасування постанови ДВС про відкриття провадження щодо стягненні боргу за період СПД за заявою неповноважного заявника УПФУ залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЯ.В. Балан