№ 71207415, 12.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р. Справа № 804/8203/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми К.С., судді Барановського Р.А., судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ «Продом» (код ЄДРПОУ 40297539) та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197):

- № 216656/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 18.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216659/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 19.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216660/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216661/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 21.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216664/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 22.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216662/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 27.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобовязати відповідача внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних ТОВ «Продом» (код ЄДРПОУ 40297539) датою їх фактичного отримання ДФС України;

- стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 11 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні № 13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, № 19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року, які направлені відповідно 26.09.2017 р., 28.09.2017 р., 29.09.2017 р., згідно отриманих квитанцій: від 26.09.2017 р., 28.09.2017 р., 29.09.2017 р. податкові накладні № 13, № 16, № 18, № 19 № 20, № 21 прийнято, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. Також, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тобто, не вбачається конкретної підстави відмови.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, про місце та час його проведення були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України ТОВ «Продом» було складено податкові накладні: № 13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, № 19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року, які направлені відповідно 26.09.2017 р., 28.09.2017 р., 29.09.2017 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій: від 26.09.2017 р., 28.09.2017 р., 29.09.2017 р. податкові накладні № 13, № 16, № 18, № 19 № 20, № 21 прийняті, але реєстрація зупинена. В квитанціях зазначено: «Виявлено помилки: відповідно до п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом б Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3920, 3921, 3923, 3924, 3926, 4015, 4805, 4806, 4818, 5911, 6307, 7607. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПП/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

Позивачем, на виконання підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України та наказу Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 року № 567, було направлено на адресу ДФС: таблиці даних платника податків «Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для припинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, пояснення та копії документів (як додатки до повідомлень), які підтверджують реальність господарських операцій, по яким були складені податкові накладні, а саме: копія договору на виробництво продукції, копії договорів поставок, копії договорів купівлі-продажу, копії рахунків на оплату, копії рахунків-фактури, копії видаткових накладних, копії специфікацій, копії пакувальних листів на продукцію, копії товарно-транспортних накладних та інші та отримані квитанції № 1 від 04.10.2017 року, в яких зазначено, що документ доставлено до Державної фіскальної служби та збережено на центральному рівні.

ТОВ «Продом» отримано рішення комісії ДФС України:

- № 216656/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 18.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216659/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 19.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216660/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216661/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 21.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216664/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 22.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216662/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 27.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем відповідно до підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача з наступних підстав - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, позивачем направлено скарги до ДФС України на рішення ДФС № 216656/40297539 від 10.10.2017 року, №216659/40297539 від 10.10.2017 року, № 216660/40297539 від 10.10.2017 року, №216661/40297539 від 10.10.2017 року, № 216664/40297539 від 10.10.2017 року, №216662/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкових накладних №13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, №19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року.

Однак, рішеннями комісії з питань розгляду скарг № 25096/40297539, №25098/40297539, №25094/40297539, №25095/40297539 №25097/40297539 від 02.11.2017 року та № 25459/40297539 від 03.11.2017 року скарги залишенні без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних позивача та рішення комісії ДФС України № 216656/40297539 від 10.10.2017 року, № 216659/40297539 від 10.10.2017 року, № 216660/40297539 від 10.10.2017 року, № 216661/40297539 від 10.10.2017 року, № 216664/40297539 від 10.10.2017 року, № 216662/40297539 від 10.10.2017 року є предметом позову, який передано на вирішення суду.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обовязкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанцій по податковим накладним від 26.09.2017 р., 28.09.2017 р., 29.09.2017р. № 13, № 16, № 18, № 19 № 20, № 21 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

Таким чином, суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1. та 215.3.2. пункту 215.3. статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобовязаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься в Наказі №567. Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - ОСОБА_1):

- для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, зі змісту квитанцій по податковим накладним від 26.09.2017 р., 28.09.2017 р., 29.09.2017 р. № 13, № 16, № 18, № 19 № 20, № 21 вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567.

За таких обставин, у квитанціях фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

В силу підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Комісією ДФС України були прийняті рішення № 216656/40297539 від 10.10.2017 року, № 216659/40297539 від 10.10.2017 року, № 216660/40297539 від 10.10.2017 року, №216661/40297539 від 10.10.2017 року, № 216664/40297539 від 10.10.2017 року, №216662/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкових накладних №13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, № 19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року.

Суд зазначає, що рішення комісії рішення № 216656/40297539 від 10.10.2017 року, № 216659/40297539 від 10.10.2017 року, № 216660/40297539 від 10.10.2017 року, №216661/40297539 від 10.10.2017 року, № 216664/40297539 від 10.10.2017 року, №216662/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкових накладних №13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, №19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» №190 від 29.03.2017 р. (далі - Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, № 19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, №21 від 27.09.2017 року.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №216656/40297539 від 10.10.2017 року, № 216659/40297539 від 10.10.2017 року, №216660/40297539 від 10.10.2017 року, № 216661/40297539 від 10.10.2017 року, №216664/40297539 від 10.10.2017 року, № 216662/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, №19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року прийняті не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на ДФС України обовязку зареєструвати податкові накладні № 13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, №19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобовязання відповідача вчинити певні дії.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність субєкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) субєкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміється таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Даний принцип у повній мірі кореспондується з повноваженнями адміністративного суду при ухваленні рішень, визначених у ст.162 КАС України. Отже, адміністративний суд, визнаючи рішення (дію, бездіяльність) відповідача протиправною, з метою забезпечення повного захисту прав особи наділений повноваженнями на прийняття рішення про зобовязання вчинення певних дій.

Таким чином, суд вважає за необхідне, зобовязати відповідача зареєструвати податкові накладні № 13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, №19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання.

Згідно з частинами 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено повністю, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 11 200 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1150 від 30.11.2017 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 11 200 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» (код ЄДРПОУ 40297539):

- № 216656/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 18.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216659/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 19.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216660/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 25.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216661/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 21.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216664/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 20 від 22.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- № 216662/40297539 від 10.10.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 27.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 13 від 18.09.2017 року, № 16 від 19.09.2017 року, № 18 від 25.09.2017 року, № 19 від 21.09.2017 року, № 20 від 22.09.2017 року, № 21 від 27.09.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» (код ЄДРПОУ 40297539) датою їх фактичного отримання.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Продом» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 11 200 грн. (одинадцять тисяч двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3