№ 71206049, 14.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. Справа № 804/3489/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 29 150, 94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2016 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі ДДУВС, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, відповідач), третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі третя особо), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь позивача (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у сумі 29 150 грн. 94 коп. (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. дев'яносто чотири коп. та судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2016 ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. Позивач вважає, що відповідачем не дотримано п.2.3.6 Договору, згідно з яким в разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, ОСОБА_1 був зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі. Позивач також вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 18 Закону України "Про міліцію", ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" тому повинен був добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 було зупинено провадження у справі №804/3489/16 до набрання законної сили судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/868/16 від 27.05.2016.

Ухвалою суду від 21.11.2017 було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання зявився, проти розгляду позовної заяви в письмовому провадженні не заперечував, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі зазначивши те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 в адміністративній справі №804/868/16 визнано протиправним та скасовано наказ Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №21 о/с від 29.01.2016 року в частині звільнення відповідача за пунктом 7 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (за власним бажанням); поновлено відповідача на роботі на посаді старшого лейтенанта поліції оперуповноваженого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області з 29 січня 2016 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Отже, на даний час є таким, що набрало законної сили судове рішення у адміністративній справі №804/868/16, яким скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №21 о/с від 29.01.2016 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та поновлено на посаді.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, надав до суду письмові пояснення, в яких просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 2009 по 2016 рік.

Згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.08.2009 № 46 ос відповідач був зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому було присвоєне спеціальне звання «рядовий міліції».

10.08.2009 на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 565 - XII) та наказу МВС України від 14.05.2007 № 150 між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений адміністративний договір - договір навчання відповідача у ДДУВС (далі - Договір).

Згідно з наказом ДДУВС від 30.05.2013 № 195 відповідач успішно закінчив ДДУВС, отримав диплом фахівця та був направлений до ОВС.

Згідно з наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 01.06.2013 № 118 о/с дек відповідач, як випускник ДДУВС, призначений оперуповноваженим сектора карного розшуку Довгинцівського районного відділу Криворізького міського управління.

Згідно з наказом ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області від 29.01.2016 № 21 о/с відповідач був звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач, на думку позивача, повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ДДУВС, у розмірі 29 150 грн. 94 коп.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склали між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ст. 18 Закону № 565-ХІІ особи начальницького складу ОВС, які звільняються зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області від 21.09.2016 р. № 21 о/с про звільнення відповідача з органів поліції був оскаржений ним в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в Адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 у адміністративній справі №804/868/16 визнано протиправним та скасовано наказ Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №21 о/с від 29.01.2016 року в частині звільнення відповідача за пунктом 7 частині 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (за власним бажанням); поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого лейтенанта поліції оперуповноваженого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області з 29 січня 2016 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Отже, на даний час є таким, що набрало законної сили судове рішення в адміністративній справі №804/868/16, яким скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №21 о/с від 29.01.2016 року про звільнення відповідача зі служби в поліції та поновлено на посаді.

За таких обставин, позивачем не доведено обставини настання наслідків, передбачених ч. 6 ст. 18 ЗУ "Про міліцію" та ч. 4 ст. 74 ЗУ "Про Національну поліцію".

У звязку з викладеним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 29 150, 94 грн.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

Керуючись ст.ст.122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 29 150, 94 грн. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя ОСОБА_2