Решение № 71200721, 18.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/9212/17

За позовом приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське, Дніпропетроовська область

до комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське, Дніпропетроовська область

про стягнення заборгованості в сумі 109 294, 25 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 15/2017 від 15.05.17 р., юрисконсульт 1-ї категорії;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 00.01.0237 від 18.10.17 р., юрисконсульт.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 50 740,76 грн., що складають заборгованість за договором поставки теплової енергії для потреб релігійних організацій № 15/ТЕ_РО від 30.12.2014 року., 2572,95 грн. річних, 18 103,07грн. інфляції грошових коштів, 29 493,07 грн. пені та 8384,40 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Відповідач у відзиві на позов повідомляє про те, що ним було частково сплачено суму основного боргу в сумі 302,05 грн., у зв'язку з чим в задоволенні вимог в цій частині просить відмовити.

Крім того, посилаючись на скрутну фінансову ситуацію підприємства відповідача, яка є прямим наслідком процесів, що склалися в житлово-комунальній галузі та враховуючи неможливість сплати одразу всієї суми через брак коштів за незалежних від останнього обставин, відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій (пеня, штраф) до 10% та відстрочити виконання рішення на один рік.

Позивач проти доводів відповідача, щодо зменшення пені та відстрочення виконання рішення, викладених у відзиві заперечує, посилаючись на те, що ПрАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором теж опинилося у скрутному ситановищі, у зв'язку з чим сам є боржником газопостачальних організацій, зокрема, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який є одним із основних кредиторів у справі про банкрутство.

До того ж, ПрАТ "Дніпровська ТЕЦ" є єдиним виробником теплової енергії для забезпечення тепловою енергією правобережної частини міста Кам'янське і також має стратегічно важливе значення для міста, у зв'язку з чим суд при зменшенні пені має звернути увагу і на ці обставини.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання умов договору, а саме сплату неустойки ( штраф, пеня), 3% річних, інфляція грошових коштів за весь час прострочення, тобто сторонами в договорі визначено інші строки нарахування пені, що узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 15.04.15р. у справі № 910/6379/14, тобто, суми, пені та штрафу повинні бути стягнені за весь час прострочення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.12.17р. по 14.12.17р.

14.12.17р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2014 року між комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", правонаступником якого є комунальне підприємство Камянської міської ради "Тепломережі" (Покупець) та публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (Виробник) укладено договір поставки теплової енергії для потреб релігійних організацій № 15/ТЕ_РО.

Відповідно до п.1.1. якого Виробник (позивач у даній справі) бере на себе зобов'язання виробити та передати Покупцю (відповідачу) теплову енергію, а Покупець зобов'язується прийняти відпущену теплову енергію та сплатити за неї ціну, встановлену даним договором.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Теплова енергія, що постачається за цим договором використовується покупцем виключно з метою надання послуг з централізованого опалення для релігійних організацій правобережної частини м. Дніпродзержинська (п. 1.2 договору).

Виробник здійснює діяльність з виробництва теплової енергії на підставі ліцензії серії АВ № 501412, виданої Національною комісією з регулювання електроенергетики України 08.07.2010 (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року виробник передає покупцю теплову енергію в обсязі 127 Гкал, в тому числі по місяцях: в січні - 28 Гкал.; в лютому - 26 Гкал.; у березні - 23 Гкал.; у квітні - 4 Гкал; у жовтні - 5 Гкал; у листопаді - 16 Гкал.; у грудні - 25 Гкал.

Приведені обсяги теплової енергії розраховані згідно галузевого керівного документу Міністерства палива та енергетики України № 34.20.543-96 "Диспетчерський графік теплових навантажень джерела тепла і підприємств теплових мереж", затвердженого Міністерством економіки України 29.01.1996.

Технічні умови передачі теплової енергії передбачені сторонами договору в Технічній угоді, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.3 договору).

Відповідно до п.3.2. Технічної угоди № 15/ТУ_ТЕ_ВОД від 30.12.2014р. на здійснення контролю обліку і передачі теплової енергії та підживлювальної води в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2015 року, теплова енергія передається Теплогенеруючою організацією Замовнику протягом опалювальних сезонів 2015-2016 років початок та закінчення яких встановлюються відповідним рішенням органів місцевого самоврядування.

Фактична кількість виробленої та переданої у розрахунковому місяці теплової енергії визначається за загальними показниками приладів вузла комерційного обліку або розрахунковим способом в порядку, передбаченому технічною угодою (п. 2.7 договору).

Теплова енергія вважається переданою покупцю від виробника на межі балансового розмежування. Межа балансового розмежування знаходиться та адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2 та схематично позначена на схемі, наведеній відповідно в додатку № 2 до Технічної угоди (п. 2.8 договору).

Відповідно до п.3.1. договору, вартість 1 Гкал теплової енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України.

Тариф на виробництво та відпуск теплової енергії для надання послуг з централізованого опалення для релігійних організацій, відповідно до Постанови НКРЕ № 438 від 28.11.2014р. становить 551,44 грн., крім того ПДВ 20% - 110,29 грн., разом з ПДВ - 661,73 грн. за 1 Гкал теплової енергії (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору, загальна вартість його складає у т.ч. ПДВ 20% - 84 039,45 грн.

У разі зміни НКРЕКП тарифів на виробництво теплової енергії для релігійних організацій, сторони здійснюють перерахунок вартості теплової енергії з дати набрання чинності відповідної постанови НКРЕКП. Про зміну тарифів виробник повідомляє покупця письмово з додаванням відповідної постанови НКРЕКП (п. 3.4 договору).

Виконуючи умови договору, позивач у період з січня 2015 року по березень 2017 року передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 119 777,19 грн., про що свідчать акти здачі - приймання робіт (надання послуг), копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.5 договору, оплата за передану теплову енергію здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати протягом місяця поставки теплової енергії за нормативами, розрахованими відповідно до Порядку розподілу коштів, що находять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 21 7 (зі змінами).

Остаточний розрахунок за передану покупцю теплову енергію здійснюється після підписання сторонами Акту приймання-передачі теплової енергії не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Акт приймання-передачі складається в порядку, передбаченому Технічною угодою (п. 3.6 договору).

Для отримання рахунків, актів приймання-передачі, накладних, податкових накладних, покупець призначає відповідальну особу з числа своїх працівників та видає останньому довіреність на здійснення представницьких функцій, засвідчена належним чином копія якої передається виконавцю (п. 3.7 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу були виставлені наступні рахунки: № 24 від 04.02.15р., № 37 від 05.03.15р., № 51 від 07.04.15р., № 61 від 06.05.15р., № 155 від 06.11.15р., № 180 від 07.12.15р., № 6 від 05.01.16р., № 18 від 08.02.16р., № 33 від 04.03.16р., № 49 від 12.04.16р., № 134 від 07.11.16р., № 142 від 05.12.16р., № 5 від 06.01.17р., № 18 від 13.02.17р., № 27 від 07.03.17р., № 43 від 04.04.17р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті переданої теплової енергії виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки до звернення позивача з позовом до суду частково, в сумі 69 036,43 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частина заборгованості, в загальній сумі 302,05 грн. за передану в спірний період теплову енергію, останнім погашена 23.11. та 28.11.2017 року, тобто після звернення позивача з позовом до суду.

При викладених обставинах, провадження у справі на вказану вище суму підлягає припиненню, з покладенням витрат на відповідача.

Доказів виконання зобов'язання щодо оплати переданої теплової енергії на суму 50 438,71 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за загальний період прострочення з 16.02.15 р. по 19.10.17 р. складає 2572,95 грн.;

Зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Відносно нарахованої суми інфляції грошових коштів, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.2. постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, втрати від інфляції можуть бути нараховані починаючи з наступного місяця у якому мав бути здійснений платіж, а отже, початком періоду є наступний місяць, за тим, що вказаний у розрахунку.

Після перерахунку, з врахуванням вказаних вище положень, до стягнення підлягає сума інфляції грошових коштів за загальний період прострочення з березня 2015 року по вересень 2017 року та складає суму 14 800,57 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення зобов'язання, сторони в договорі передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

При цьому, нарахування пені за даним пунктом не припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало б бути виконане та здійснюється Виробником за весь час прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання і до повного погашення заборгованості (п.6.3. договору).

За прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів, сторонами передбачено додаткову відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 7% від простроченої суми (п.6.4. договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку, позивачем до стягнення заявлено суму пені за загальний період прострочення з 16.02.15 по 19.10.17р., яка складає 29 493,07 грн.

Як встановлено при розгляді даної справи, прострочення в оплаті мало місце більше ніж 30 днів, у зв"язку з чим позивачем нараховано штраф в сумі 8384,40 грн.

Разом з тим, відповідачем подані: клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені та штрафу до 10% та клопотання про відстрочку виконання рішення на один рік, які викладені у відзиві на позов.

В обґрунтування вказаних клопотань, останній посилається на скрутну фінансову ситуацію на КП КМР "Тепломережі", яка є прямим наслідком процесів, що склалися в житлово-комунальній галузі України, бо на даний час основні виробничі фонди теплопостачання зношені, ціни на енергоносії, що входять до складу фіксованих тарифів на теплопостачання стрімко зростають.

В умовах світової фінансової кризи та спаду виробництва, споживачі послуг теплопостачання не в змозі сплачувати комунальні послуги, а тому при відсутності державної підтримки галузі, внесення змін до податкового законодавства, відсутності цільових програм уряду, КП КМР "Тепломережі" не має перспектив своєчасного погашення боргу.

В підтвердження фінансового стану підприємства, до матеріалів справи залучені копії балансів, та звітів про фінансовий стан підприємства, а також копії постанов ВДВС про арешт рахунків.

Розглянувши заявлені клопотання, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги, що підприємство відповідача, перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, намагається погашати існуючу заборгованість та зважаючи на те, що суми нарахованих штрафних санкцій є надмірно великими та складають майже 75 % суми заборгованості, господарський суд вважає можливим зменшити розмір підлягаючих до стягнення штрафних санкцій на 10%.

З огляду на викладене, зазначене вище клопотання підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим до стягнення підлягає: пеня яка складає 26 543,76 грн. та штраф, що складає суму 7545,96 грн.

Відносно клопотання про відстрочку виконання рішення, суд вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Згідно приписів пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обґрунтованому розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Виходячи з аналізу обставин справи у їх сукупності, враховуючи доводи відповідача, наведені в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду, щодо підстав для її задоволення, матеріальні інтереси сторін у справі, наявність збитків підприємства у великому розмірі станом на дату розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, часткового погашення суми основного зобов'язання, а також те, що негайне виконання рішення господарського суду може призвести до блокування роботи підприємства, бо у разі примусового стягнення підприємство відповідача буде позбавлене можливості належним чином підготувати опалювальну систему міста до нового опалювального сезону, суд вважає можливим задовольнити подану заяву частково, відстрочивши виконання рішення на 5 місяців в частині стягнення суми інфляції грошових коштів, річних, пені та штрафу.

Керуючись статтями 526, 551, 625, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення основного боргу в сумі 302,05 грн. провадження у справі припинити.

Стягнути з комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул.Тритузна,168, код ЄДРПОУ 03342573) на користь приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська,2, код ЄДРПОУ 00130820) 50 438 (п'ятдесят тисяч чотириста тридцять вісім гривень) 71 коп. основного боргу, 2572 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні) 95 коп. річних, 14 800 (чотирнадцять тисяч вісімсот гривень) 57 коп. інфляції грошових коштів, 26 543 (двадцять шість тисяч п'ятсот сорок три гривні) 76 коп. пені, 7545(сім тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень) 96 коп. штрафу, 1589 (одна тисяа п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень) 87 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення на пять місяців в частині стягнення суми інфляції грошових коштів, річних, пені та штрафу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3