Постановление суда № 71191349, 22.12.2017, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/411/17

Провадження № 1-кп/474/55/17

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

22.12.17 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

прокурора Кучеренка М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

законного представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12016150200000479, -

встановив:

13.06.2017р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150200000479 від 30.12.2016р., по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор Кучеренко М.О. заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин вказаних в обвинувальному акті.

Також у клопотанні стверджується, що на даний час продовжують існувати ризики визначені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може впливати на потерпілих, а також почати переховуватись від суду або продовжити свою злочинну діяльність і вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування більш м'якого запобіжного заходу прокурор вважає недоцільним.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечив проти задоволення клопотання просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Так, зокрема захисник зазначив, що прокурором не доведено існування ризиків, досліджені докази не вказують про доведеність вини обвинуваченого, при чому прокурор в клопотанні робить висновок про доведеність вини обвинуваченого, а не про існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення останнім. Також зазначив, що на даний час, всі свідки та потерпілі допитані, а тому обвинувачений не може жодним чином вплинути на останніх.

Обвинувачений підтримав думку захисника та додатково пояснив, що до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки по стану свого здоров'я він потребує лікування, однак на запитання суду зазначив, що у нього відсутні докази на підтвердження вказаних обставин.

Потерпіла ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити вказуючи на побоювання за свою безпеку зі сторони обвинуваченого, оскільки проживає сама.

Законний представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просила вирішити клопотання на розсуд суду.

Заслухав доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, думку обвинуваченого, захисника, потерпілої та законного представника потерпілої, суд приходить до наступних висновків.

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 184 та 199 КПК України, та вручено обвинуваченому ОСОБА_1 22.12.2017р. о 11 год. 57 хв., його захиснику 22.12.2017р. о 11 год. 58 хв., які підтвердили факт ознайомлення з клопотанням та висловили свою згоду на розгляд клопотання без надання їм визначеного ч. 2 ст. 184 КПК України часу для підготовки до розгляду клопотання.

Так, враховуючи приписи ст.ст. 176-179, 183, 184, 194, 197 КПК України, з матеріалів клопотання слідує, що 09.06.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а 12.06.2017р. вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин вказаних у обвинувальному акті підтверджується вагомістю доводів зазначених у клопотанні та доказів наданих до матеріалів судової справи.

Обвинуваченому ОСОБА_1 31.12.2016р. ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.02.2017р., строк якого в подальшому продовжувався ухвалами слідчого судді від 22.02.2017р. до 30.03.2017р., від 29.03.2017р. до 27.05.2017р., від 25.05.2017р. до 30.06.2017р., від 26.06.2017р. до 30.07.2017р., включно. Ухвалами суду від 20.07.2017р., 13.09.2017р. та 30.10.2017р. строк запобіжного заходу продовжено до 30.12.2017р., включно.

Згідно довідки № 48-30122016/480102 обвинувачений є особою раніше неодноразово судимою, в тому числі на насильницькі злочини, що свідчить про системність вчинення останнім кримінальних правопорушень.

Водночас, враховуючи те, що на даний час допитана потерпіла та заявлені свідки у кримінальному провадженні, суд вважає, що посилання прокурора на наявність ризику, що обвинувачений перебуваючи на волі може здійснювати тиск на потерпілих та свідків є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо недостатності застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, що, в свою чергу, може спонукати ОСОБА_1 до неналежного виконання своїх процесуальних обов'язків обвинуваченого та намагання ухилитися від суду.

Таким, чином суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку, а судом не встановлено достатніх підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід може в достатній мірі гарантувати виконання ОСОБА_1 процесуальних обов'язків обвинуваченого та запобігти ризикам визначеним ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено судом.

Щодо посилання обвинуваченого на стан його здоров'я як на підставу застосування запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, слід зазначити, що ні обвинуваченим, ні його захисником не надано суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а тому суд позбавлений можливості взяти до уваги вказані обставини, як такі, що не підтверджується належними та допустимими доказами.

Водночас, вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, враховує, що обвинувачений негативно характеризується за місцем проживання, неодружений та не має дітей на утриманні, має постійне місце проживання, наявність у обвинуваченого попередніх судимостей, тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та міру покарання, яка передбачена кримінальним законом за його вчинення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, які дозволяють останньому перебувати в місцях попереднього ув'язнення.

В сукупності вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить обвинуваченому належної процесуальної поведінки.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обовязків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 371, 372, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів до 14 год. 10 хв. 20 лютого 2017 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту її вручення.

Суддя Ф.Г. Сокол